Ми живемо в прекрасному місті. Я дуже люблю його і, звичайно ж, хочу, щоб воно ставало все краще і краще. Кожен день наше життя змінюється, змінюється і вигляд міста. Майбутнє завжди уявляєш собі прекрасним. А майбутнє міста, в якому ти народився і виріс, – тим більше.
… Мені сниться сон. Я бачу місто красивим і сучасним.
На вулицях і площах, перед кожною солідною будівлею і в сквериках б’ють чудові фонтани, один кращий за інший. Струмені їх різнокольорові, а навколо звучить музика, наповнюючи місто чудовим настроєм. По широких вулицях їдуть автомобілі, що працюють на екологічно чистому паливі.
Я йду по просторій і чистій вулиці, тротуари викладені різнокольоровою плиткою, а вздовж них тягнуться акуратні зелені газони. Місто потопає в квітах і деревах. І оточує мене прекрасна природа – запорука чистоти, повітря, радості.
Перехожі милуються оточуючою пишністю і відчувають почуття радості та натхнення. Вони будуть вчитися і працювати з великим бажанням і задоволенням.
Я заходжу до школи. У нас в класі на кожній парті стоїть комп’ютер, на ньому легко і швидко можна написати контрольну або твір, тут же виправити помилки і відправити на комп’ютер вчителя. Мені не доведеться бруднити гори паперу, переписувати з чернетки на чистовик свої роботи. Ось здорово! Це полегшить і зробить більш захоплюючим навчання, а також спростить вчителям оцінку знань. А вчителі викладають у більш вільній і цікавій формі: за до музики, цікавих розповідей і довірчих бесід з учнями.
Після школи з однокласниками я йду в центр відпочинку, де кожен знайде заняття за своїм смаком. Хтось захоче зайнятися спортом, відвідати тренажерний зал або пограти в більярд чи боулінг. Інші віддадуть перевагу улюбленим фільмам на великому екрані. Треті із задоволенням потанцюють послухають музику.
Увечері, повернувшись додому, я присіла біля вікна. На вулицях і площах тихо. Немає ні шуму, ні сварок, ні бійок. Несподівано пішов невеликий, ніби сніг, дощ. Від дотику до обличчя холодних крапель я прокидаюся. Невже це був тільки сон?
Прокинувшись, я озираюся навколо. Ніч. За вікном чутна гучна музика. Напроти, в будівлі Будинку культури, йде дискотека. Неприємно і страшно дивитися на підлітків, що перепилися пива, з черговою сигаретою в зубах, підлітків, які вживають величезну кількість ненормативної лексики . Складається враження, що наше покоління розбовтане, невиховане і неосвічене . Невже це те місто, яке я бачила хвилину тому?
Але я думаю, що своє місто можна бачити різним, все залежить від нас, від нашої участі в житті міста. У нашому місті необхідно створити велику кількість різних молодіжних об’єднань і рухів. Чим більше буде подібних підліткових організацій, тим легше буде підлітку знайти свої інтереси у відповідних організаціях і клубах. Первинною ланкою молодіжної політики можуть бути шкільні об’єднання, в яких повинні створюватися умови для того, щоб учні могли самовиражатися. Ці організації повинні проводити різні зустрічі, походи, заміські поїздки. У той же час, я думаю, що не можна покладати всю відповідальність на молодіжні об’єднання. Все залежить від самої людини, залежить від того, чи є у неї бажання жити і працювати в своєму рідному місті.
Благополуччя всього міста забезпечить щастя всіх людей, які будуть задоволені життям, своєю роботою і сім’єю. Я уявляю собі рідне місто світлим, сонячним, зеленим, таким, в якому приємно жити і в якому відчуваєш себе захищеним і щасливим.
что за язык это , не понимаю