• Представтесь і скажіть, чому ви пишете. • Запитайте, коли свято починається і як довго воно триває. • Запитайте, скільки ви можете заробити і скільки вам має бути років. • Скажіть, що ви очікуєте відповіді, і закінчіть відповідним чином.
Однорідними членами речення можуть бути всі члени речення: як головні(тобто підмет і присудок), так і другорядні (додаток, означення, обставина). Однорідні члени речення відповідають на одне і те саме питання і відносяться до одного й того самого слова в реченні. Наприклад: Марійка ледь посміхнулася, поглянула здивовано на брата й швидко вибігла з кімнати. Виділені слова в реченні є однорідними присудками. Вони відповідають на одне й те саме питання (що зробила?) та відносяться до одного й того самого слова в реченні - Марійка.
1. Не грошей, а мордачів би надавати йому, щоб у голові загуділи джмелі (М. Стельмах) (Це складнопідрядне речення несправжньої мети, підрядна частина якої поєднана сполучником щоб, втрачає цільове значення і фразеологізується).
2. Он у інших господь і шкарлятину ж посилає, й обкладки! (О. Вишня). (Тут діалектизм має фонетичні зміни, що спричинили його гумористичне забарвлення - асимілятивне спотворення).
3. Семенку, а дивиси, а би ті не покусали (В. Стефаник) (У покутсько-буковинському діалекті В. Стефаника наявна енклітична форма особового займенника си).
4. До їх пристали я і там парубок Дмитренків — Василем звуть (А. Тесленко).
5. Одного разу він покинув свої корови і подряпавсь на самий грунь (верх) (М. Коцюбинський) (гуцульський діалект).
6. На кущах стремлять горщики, гладишки» (Леся Українка). (Леся Українка використовує волинізми. Гладишка (загальновживане глечик, глек) — це один із елементів розмовно-побутової лексики Волині. Означає це слово вид високого глиняного посуду, переважно великого або середнього розміру, з невеликою опуклістю у нижній своїй частині).
7. "Я настрашився ще більше, коли-м побачив, що медведі зачали єму лестити до ніг, як пси" (І. Франко) (Бойківський діалект).
8. Потім привели старого Юру, який довго служив, а потім бирешив у Федорового батька (П. Мідянка) (гунгаризм бирешив означає "працювати найманим працівником великої рогатої худоби).
9. Смотри ж, как прийдуть звожчики з лошадями, так пускай запрягають і везуть до моєї лавки (Г. Квітка-Основ'яненко) (слобажанський говір; переплетення української та російської мов).
10. Станьте отутки та розкажіть до прикладу, що си робить, що ви такі, якби вам чіп у одне місце забив (М. Матіос) (Граматичні діалектизми)
