люди схильні робити різні вчинки - добрі і погані. мабуть це залежить від внутрішнього стану їхньої душі, виховання. в світі багато жорстокості і несправедливості. я бачив її на власні очі: ображені малюки, покинуті старенькі, скалічені
моя бабуся часто є знедоленим і нужденним, пригощає нехитрими стравами, пропонує посильну роботу. разом вони обрізають гілки в саду, виноградну лозу, садять картоплю. вона ніколи нікому не відказує, щиро дякує за .за це люди їй теж дуже вдячні. бабуся завжди подає руку , її вчинки мене надихають.
За чарівною хмаринкою сховалася ніч, і на землю спустився рожевий ранок. Ось-ось має зійти сонце. Його промінчики уже спалахують на обрії. Чекають ранку всі: рослини, тварини, люди. Тільки чому ж його ще немає? Може, ще спить солодким сном? А може, посварилось із землею і не хоче більше світити? Що ж тепер? І все-таки схід поступово рожевіє. Нарешті, ніби з-під ковдри, зійшло над горизонтом сонце, величне, красиве.
Хутенько освітило променем води, ліс, навколишні поля, будинки людей. Заіскрилась зеленим килимом
земля в його сяйві. Коли промінчик сонця долинув і до мого обличчя, я прокинувся, весело йому посміхнувся, відкрив очі і радо зустрів новий день