Дятел відіграє важливу роль в екосистемах лісу, забезпечуючи дуплами дрібних птахів, таких як синиці і мухоловки[1]. Крім того, він у великій кількості поїдає лісових шкідників: попелиць, гусінь метеликів і комах, які живляться деревиною — вусачів, златок, короїдів, мурах тощо[2]. Якщо навесні та влітку основу раціону складають тваринні корми, то восени і взимку птах переходить на рослинну їжу. У хвойних лісах його основним кормом є насіння сосни, ялини і модрини. Для довбання шишок використовується «кузня» — розгалуження гілок, щілина в корі або отвір, зроблений дятлом, у який вставляється шишка. У південних листяних лісах дятли споживають горіхи та плоди кісточкових дерев.
Сезон розмноження триває з кінця березня по червень. Будівництву гнізда передує галаслива, демонстративна поведінка птахів, супроводжувана криками, стукотом і шлюбними іграми. У кладці зазвичай 5—7 блискучих білих яєць. Висиджують по черзі обидва птахи, близько двох тижнів. Пташенят спочатку не чутно, але ближче до вильоту вони стають галасливими і висовуються з гнізда. Виліт молодих відбувається, як правило, у червні, у віці близько 3 тижнів.
Пригоди поштаря Пилипа Прокоповича
Поштар приніс повідомлення поету, постукав палицею. Пилип Прокопович почув поштаря – пошта прийшла! Пухнастого папугу послав по пошту поет. Птах приніс – поет прочитав повідомлення: «Приїжджайте, Пилипе Прокоповичу! - писав племінник, - погостюєте». Пилип Прокопович примчався першим поїздом. Привітно прийняли поета. Потім племінник попросив Пилипа Прокоповича прочитати поему перед поважною персоною. Поет прочитав пречудову поезію. Плескіт персон підбадьорив поета.
Пізніше принесли полуденок: пампушки, полуницю, пахучий пиріг, пухкі паляниці, печериці, пісочне печиво, притрушене пудрою.
Потім Пилип Прокопович пішов прогулятися парком, помилуватися природою, почути переливи пташок… Поет присів під персиком, побачив прекрасну панночку під парасолькою. Подорож парком продовжується…
Объяснение:
думаю так томущо все на одну букву