Барвінок Люблю я ліс! Люблю милуватися красою духмяних сосен і золотими кронами беріз, кучерявими верболозами на березі річки і осінньою прозорістю неба над верховіттям дерев. Одного разу під час прогулянки в лісі матуся обережно зірвала невідо- му мені рослину. Я чомусь подумала, що це лікувальний засіб. З лагідною посмішкою матуся відповіла, що барвінок не тільки лікує. З цією рослиною пов'язано багато народних звичаїв. Мене зацікавило те, що ця ніжна квітка зберігає зелений колір листя навіть під сніговим покривом. Витривалість і неабияка живучість цієї рослини оспівані в народних піснях: барвінок в українському фольклорі символізує бентежну молодість, кохання, шлюбні відносини
Мова теж створена людиною для потреб спілкування і для утворення в пам’яті людства банку даних колективного досвіду у пізнанні світу. Та зрештою й сама людина є продуктом своєї діяльності, адже як справедливо зазначав Ф.Енгельс, “спочатку праця; а потім і разом з нею членоподільна мова стали двома найголовнішими стимулами, під впливом яких мозок мавпи поступово перетворився в людський мозок. Оскільки в основі культури лежить спільне прагнення людства до перетворення навколишнього середовища в сферу життєдіяльності, у засіб розвитку людського суспільства, то слід визнати, що немає і не може бути природної мови, первинною функцією якої не було б обслуговування процесу творення культури. Отже, мова – один з видів культури, покликаний разом із працею творити всі інші види культури. Більше того, мова є не тільки засобом творення культури, але й, що треба підкреслити, одним із її складових компонентів. На думку Є.М.Верещагіна і В.Г.Костомарова, “національна мова входить у поняття національної, бо природні умови, географічне положення, рівень і спеціалізація народного господарства, тенденція суспільної думки, науки, мистецтва – всі великі й малі особливості життя народу знаходять відбиття у мові цього народу”.
