Нужна Завдання з вибором однієї правильної відповіді
1. Укажіть речення з відокремленим додатком.
a) Нікого тут нема, крім мене й господині. (М. Рильський)
ий)
6) Польова билина, вона не призвичаєна до густої садової тіні. (Панас Мирний)
в) Гей, був у Січі старий козак, на прізвище Чалий. (Нар. творч. )
r) I от тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої. (О. Гончар)
2. Укажіть речення з відокремленим означенням (розділові знаки пропущено):
a) Довкола розкошують некошені і нетолочені бур'яни.
6) Ще здалеку заманячили на дорозі сани зазеленіла присипана снігом ялинка.
в) До княжої світлиці ввели Богуна міцно зв'язаного сирівцями.
r) Мене до тебе принесе з паперу зроблений літак.
3. Укажіть речення, у якому відокремлене означення стоїть після означуваного
слова (розділові знаки пропущено):
a) Вимочені й підпалені сонцем стерні зчорніли.
6) Я впізнав у ньому лелеку званого ще гайстром чи бузыком.
в) У її руці погойдується кимсь напакована торбинка.
r) Затягнута скалками вода була схожа на застигле блакитне шумовиння.
4. Укажіть речення, у якому поширене означення не виділяється комами (розділові знаки
пропущено):
a) Поверхня заводей оточених з берегів напівусохлим комишем і очеретом пастельна гола.
6) Мур побілений вапном огороджує просторе подвір'я.
в) В сутінках Шептало розгледів віз вантажений картоплею.
г) Потоцький якось довідався про розставленуйому козацьку пастку.
5. Укажіть речення, у якому правильно розставлені розділові знаки:
a) Явори й долини залила імла і, несміливі й кволі, встали зорі.
6) Мокрі, стомлені, але радісно усміхнені ми входимо в ліс.
в) Двічі тяжко поранений раз майже вбитий, він ажтоді в степу повірив, що вцілів.
r) Нависло низько хмар глухе склепіння, і, шурхаючи крилами об них, летять чайки.
6. Укажіть речення, ускладнене відокремленою прикладкою зі сполучником як:
a) Як справжній митець, Галина Кальченко вміла захоплюватись, природною була
П глибока схвильованість перед виявами людської мужності…
6) Життя - як ріка.
в) Школа - як неспокійний гомінкий вулик: гуде, шумить, сповнений дитячим галасом
г) Як представник радикальної партії l. Франко багато по Галичині.
7. Укажіть речення, у якому обставина не відокремлюється комами (розділові
знаки пропущено):
a)
a) Апісня наростаючи пливла над берегом.
6) Сад нахиливши срібні віти пісні пташині пригадав.
в) Піратський танк мчав палаючи
г) Край річки ставши на плотину рибалка вудочку закинув.
Завдання з вибором кількох правильних відповідей
8. Укажіть речення, у яких поширені означення виділяються комами:
a) Обличчя було подібне до розцвілої в усій повноті півонії.
6) Наляканий громовицею кінь тихенько заірж
b) А в просторих покоях темним мохом засланих зеленими вітами прикрашених світлими
візерунками позолочених сама Королівна Зелених Борів стояла
г) На місто насувалася хмара важка чорна схожа на велетня.
Завдання на встановлення відповідності
9. Установіть відповідність:
Відокремлений член речення Приклади:
1) означення А) Восени, у період дощів, улісі дуже незатишно.
2) прикладка Б) Берізку, ніжну і струнку, цілує вітер кучерявий.
3) обставина В) Дівчата працювали не покладаючи рук.
4) додаток Г) Подув пустотливий вітрець, той віщун світання.
5) уточнююча обставина Д) Учися чистоти і простоти і, стоптуючи килим
золотий, забудь про вежі темної гордині.
E) Ая не знаю нічого ніжнішого, крім берези.
10. Відредагуйте речення.
1) Ідучи до школи, почався дощ.
2) Вражений Валентин словами вчителя, захопився історією своєї країни.
11. Виписати номери реченнь з:
a) відокремленими означеннями;
6) відокремленими прикладками;
в) відокремленими обставинами (вправа виконується за трьома варіантами).
1. Степ, оповитий тишею, дихав пахощами росяних трав.
2. Солов'ї, нічні товариші мої, усад злетілись до вікна.
3. Старий Дніпро, розливши плесо сиве, ген-ген в спокійнім мареві дріма.
4. Ніжні зорі, білі, непрозорі, спадали з неба.
5. Дніпро, велична ріка мого дитинства, несе свої могутні хвилі у Чорне море.
6. Усяка пташечка, радіючи, співала.
7. Світла ніч стояла над горами. Чиста, прозора, вона просвічувала наскрізь.
8. Нам, зодчим, вдячна за труди земля.
9. А дуб стоїть незламно, незважаючи ні на що.
10. Скроплений живлющою росою, росток пробився на безмежжі нив.
11. Дуже красиві давніі міста України, особливо Київі Львів.
12. Скласти речення, щоб подані слова і словосполучення стали відокремленими членами
речення. Пояснити розділові знаки.
Облите місячним сяйвом озеро
Високе чисте вечірнє небо
Високі стрімкі київські кручі
Незважаючи на несприятливу погоду
Струснувши з себе росу
Геніальний син українського народу Тарас Шевченко.
Тимко взявся за косу і хотів шаркнути нею по траві, але потім озирнувся, щоб глянути ще раз, чи вже далеко відійшла Орися. І коли він побачив її, щупленьку, босоногу, одиноку, беззахисну і довірливу, як голубка в своїй любові, то перший раз у житті відчув, як хвилюючим болем застукотіло його серце, і щось ласкаве, тепле, як ті світлі сльози, що він їх змив поцілунком з личка коханої, покотилося йому в душу, і кров забухала швидше, груди задихали вільніше, і, розтираючи рукою малий гарячий клубок, що підступав до горла, Тимко подумав, що він тепер не одинокий і що йому є для чого жити на світі.
Із цієї хвилини все те, що він бачив навколо себе, чув і відчував, повнилося для нього новим змістом: йому ніби вставили інші очі, і він ними бачив тепер те, чого раніше не помічав, йому ніби підмінили душу, і він тепер відчував те, про що раніше й не догадувався. Навіть звуки він сприймав по-іншому.
Він косив повагом, раз за разом махаючи і майже не відчуваючи коси в руках. Раніше з кожним її рухом, переставляючи босі ноги по скошеній щіточці трав'яного прикорін-ня, Тимко відчував холодну і липку в'язь лугової землі, і почуття це було неприємним, тепер же земля під ногами була тепла, ласкава, як дихання паруючої ріки. Трава, яка здавалася йому раніше стальною, дзвенючою, як щось неживе, тепер розступалася перед ним прозоро-зеленою морською хвилею, як перед молодим Богом, розкриваючи те, що раніше приховувала: всю свою потаємну красу. Він бачив, що зверху вона суха і колишеться навіть без вітру, а при самій землі, між стеблинками, притаїлись росинки і яскраво поблискують.
Хвилинами його брав жаль, і він стримував косу, щоб не порушити тієї затаєної краси. «Я не знаю, чи там угорі наді мною є життя, але я добре бачу, що вся краса тут, на землі», -роздумував він. Потім знову став косити, докоряючи сам себе в душі за те, що він милується і все ж нищить цю красу.
Але одного разу на новому розгоні він зупинив косу і, кинувши її на землю, присів навпочіпки і обережно, лагідно розгорнув пальцями густий кущик трави: у зеленому затишному храмі, уся переплетена золотими нитками сонця, на високому гінкому стебельці росла лугова цариця - ромашка, і те, що вона така прекрасна, і те, що її так звати, зачарувало його. І він, присівши, дивився на неї, не зводячи очей, усміхаючись, як до гарненького маляти, і все шепотів: «Невісточка, невісточка», - і йому хотілося доторкнутися до неї хоч пальцем. Але він утримався, щоб не збити з неї росички, не зняти дорогої краси, дарованої природою. Він так і залишив квітку разом із густим кущиком трави в її зеленому храмі і, обережно обкосивши, пішов далі