1. Надзвичайна мова наша є таємницею. 2. У ній всі тони й відтінки, всі переходи звуків від твердих до найніжніших. 3. Дивуєшся дорогоцінності нашої мови: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перли. 4. І справді, інше слово часом дорогоцінніше самої речі. 5. Пригадаймо такі слова, як „оксамит”, „перли”, „намисто”, „рушник”, „хустка”, „знамено”. 6. Кожне слово має свій сенс, свою красу. 7. У мене особисто народжується велике почуття радості при згадці таких слів, як „світанок”, „сонячний промінь”, „веселий струмок”, „голуба далечінь”, „блакитна високість”... 8. А скільки таких слів існує, і за кожним глибина суть і краса! 9. Той, хто не знає рідної материнської мови або цурається її, сам засуджує себе на злиденність душі, стає безбатченком. В яких реченнях є однорідні члени речення.
