Моя родина.
Я хочу розповісти про мою улюблену сім'ю. Моя сім'я складається з мами, тата і мене. Мою маму звуть ... , тата - Мама сидить вдома, вона не працює(на приклад),а тато працює .. Мама вміє і любить в'язати. З татом я мало бачуся, тому що він дуже багато працює.
У нас є дача,а там собаки та кішки. За ними потрібно наглядати.(розповідаєшь далі)
Ми всією родиною їздили в Там було дуже цікаво. Ми купалися в морі, в басейні, засмагали на пляжі. (та інші подробиці) Мені і моїй родині було дуже цікаво і весело. Я дуже добре проводжу час зі своєю сім'єю.
Я дуже люблю свою сім'ю,за те що вона в мене є.
Найкращий день у житті.
Найкращим днем в моєму житті був день мого народження. Тому що з цього моменту я почав свій життєвий шлях. Життя дається людині для того щоб він прожив її не даремно. Треба досягати всього, що ти хочеш,адже в кожній людині закладений великий потенціал. Потрібно тільки намагатися його розвинути.
Повторити цей день не можливо, але можна дати нове життя своїм дітям, які зможуть гідно продовжити шлях до цілей. Потрібно робити і тоді мета стане ближчою і мої майбутні діти зможуть сказати, що їх батько жив не дарма.
Удачи :)
Довіряй, але перевіряй – так говорить народне прислів’я. Йдеться про спільне найбільш доцільне ставлення до інших людей. Тобто потрібно в цілому висловлювати певне позитивне відношення, але при цьому не покладатися на інших надмірно.
Довіра є можливість повністю покластися на іншу людину. Коли ви комусь довіряєте, то і перевіряти нічого не потрібно. Саме в цьому справжня суть істинної довіри: ви завжди впевнені в іншій людині, в будь-якій ситуації.
Звичайно, тут мова йде про ідеальний варіант, який не завжди існує в цьому світі. Як правило, люди навіть не особливо можуть довіряти самому собі, не тільки іншим. Багато людей легко змінюють власні погляди і думки, тобто стають іншими.
Найелементарніший приклад ігається у дітей, які говорять про те, якими незалежними і цікавими людьми вони стануть. Дитина, яка хоче стати дорослим, дивиться на чужі негативні якості і думає, як стане зовсім іншою і не такою. Проте, з віком з’являються справи, турботи і яскрава особистість перетворюється в банальність.
Чи могла така дитина довіряти самій собі? Навряд чи. По суті, таким людям потрібно довіряти не собі, а перевіреного досвіду.
-Привіт! Як ти? Виспалась?
- З таким розкладом як у нас виспешся. Майже всю ніч сиділа над цими уроками. Дуже втомилась, хочу спати.
- Нічого що вже ранок. І потрібно знову вчитись?
-Я так не хочу..
- Потрібно! Знання дуже важливі!
- Знущаєшся? Мене вже нудить від цього навчання!
- Не хвилюйся! Вже скоро будуть осінні канікули. Ще трохи треба почекати і будеш висипатись.
-Оу, я дуже на це сподіваюсь.
-Надія вмирає останньою!
-О, так..я це памятаю.
-Удачі тобі!
-Тобі того ж.
-Після уроків ми зустрічаємся біля АВС, окей?
-Ага, домовились.