У кухонному побуті, навіть самого зразкового господаря або господині, часом зустрічаються різного роду нещастя: то молоко “втече”, то млинець комом вийде. Тому всі проблеми на кухні може вирішити кухонний комбайн. Кухонний комбайн – це така зручна річ, котра поєднує у собі багато приладів: міксер, соковижималку, м’ясорубку та інші прилади. Набір функцій може бути різноманітним. Плюси очевидні, мінусів, в ідеалі, нема. Але на практиці, в цікавому ціновому діапазоні, багато присутніх на ринку приладів виявляються наборами недофункцій і повною заміною автономних приладів стати не можуть. наприклад, соковижималка хлипка, або маленька, або і те, і друге. Або такий проміжок між ножем-теркою і кришкою, що залишені там овочі доводиться дорізати вручну. Або просто конструкція ненадійна і недовговічна. Словом, незрозуміло, для чого взагалі таке виробляють. Кинулася в очі різниця динаміки ринка кухонних комбайнів від, скажемо, комп’ютерного –непомітність прогресу. Моделі 5-річної давнини і не думають застврівати. Нових ідей також непомітно. Головним джерелом інформації були теми на Інтернет-форумах, хоча і вони виявились недосконалими. Всі просто копіюють опис комбайнів, не вдаючись в деталі, та з явними помилками. Характеристик виходить багато, а інформації – однаково мало. Найбільше джерело нісенітниці - переклади. Вся та дивна ситуація – якийсь незрозумілі прогріхи маркетингу, виробників кухонних комбайнів.
Скажи, ты украинец? Нет, я ни в коем случае не собираюсь наезжать. Просто если ты не украинец, то этот текст ужасно милый, а если украинец- это прекрасно , что ты пытаешься писать))
Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У канадців - клен, у росіян – берізка, а в нас – верба й калина. Правду каже прислів’я: без верби й калини нема України. З давніх-давен наш народ опоетизував цей кущ, оспівав у піснях. В калині, кажуть, материна любов і мудрість.
Колись цю рослину цінували особливо. Не було, здається, хати, біля якої не кущувала калина. Як забіліють квіти, дівчата ними коси прикрашали. А вже коли достигали, їх вішали попід стріхою.
Кущ калини біля материної хати. Це не тільки окраса, а й глибокий символ. Це наш духовний світ, наша спадщина. Кущ калини опредметнює і красу й духовний потяг до своєї землі, свого берега, своїх традицій. Хіба не просто це говорить народна поезія: калиновий міст, калинова сопілка, калинова колиска!
Мені здається, що тому, хто не посадив на обійсті калини, а ще гірше – коли викорчував – ні йому, ні його дітям ніколи не почути найніжнішої, найбентежнішої у світі пісні. Її може подарувати лише сопілка з маминої калини.