Вивчаючи мову тієї або іншої країни доводиться зануритися в її історію, культуру: мистецтво, традиції, звичаї. Ти стаєш багатшим на країну, на життя. Чим більше ти знаєш мов, тим більше ти сам, тим більш освіченими стаєш. В інтелігентному і культурному суспільстві одним з правил шанобливої поведінки є вміння вести бесіду рідною мовою гостя. Молодим людям вивчення інших мов потрібно починати з дитинства. Знаючи українську та російську, легше оволодіти іншими спорідненими мовами; знаючи французьку, нескладно оволодіти іспанською та італійською.
Перед нами картина І.С. Їжакевича "Тарас-пастух". Видатний митець присвятив багато творів зображенню визначних постатей української культури. Але найбільша кількість із них — про Т.Г. Шевченка.
Художник зобразив малого пастуха в момент, коли той, забувши про все на світі, щось записує в саморобну книжечку. Хлопчик не звертає уваги на овець, що пасуться самі по собі. Нам відомо, що Тарас — нещасливий сирота та ще й кріпак у пана.
Подерта сорочка, солом'яний бриль свідчать про злиденне життя. Але у хлопця є неоціненне багатство — талант. Тому так захоплено працює Тарас над своєю книжечкою, вписуючи туди власні вірші та оздоблюючи їх малюнками й візерунками. Тим паче, що навколо все таке чудове: і невеличкий зелений гайок, і мальовничі біленькі хати, і безхмарне блакитне небо.
Водночас із співчуттям до маленького сироти виникає і радість за те, що є в нього талант, який буде вічно служити такій милій Тарасовому серцю Україні.
Початок вистави розпочався о 19.00.