Матусина пісня супроводжує нас від народження й впродовж усього життя. Маленькими ми слухаємо «Люлі, люлі, прилетіли гулі», «Котку, котку-рябку», «Ходить сон коло вікон». Ми підростаємо, і наші матусі навчають нас співати: «Ходить гарбуз по городу». Підростаємо ми, дорослішають наші пісні. Уперше десь біля вогнища під час відпочинку мама навчила мене співати маршових пісень, серед них мені дуже подобаються ті, що колись правили за гімн України, — «За Україну», «Не пора». Особливо подобається «Гей, у лузі червона калина». Це вже не просто пісні, а пісні, що стали історією. Кожна пісня має свою історію, як кожна людина має свою біографію; вони цікаві, захоплюючі й неповторні.
Це не означає, що я не люблю сучасну музику й сучасних співаків. Я із задоволенням слухаю Т. Петриненка, С. Вакарчука, О. Пономарьова. Та мамина пісня — рідна й мелодійна, лишається на все життя першою й найкращою.
Нехай продовжує свої заняття, аби нам не заважав. Тут побудували гідроелектростанцію, для того щоб отримувати електроенергію. Вона завжди вибачалася, коли це було треба. Я пішла до дому, після того як закінчився дощ Думаю, що в цьому реченні треба поставити кому, бо тут є сполучник. Його звільнили у зв*язку з тим, що він не міг впоратись з роботою на цій посаді. Я зробила так, хоча і не впевнена, що це було правильно Хлопець був впевнений в своїй правоті і намагався всім це довести, незважаючи на те, що в нього не було адекватних аргументів
Писемне- літописи
Друковане- книги