Споконвічно на українських землях жили мої предки, обробляли цю землю, вважаючи її святою, будували на ній своє житло. Кожний клаптик цієї землі вони відвойовували в іноземних загарбників, яких було чимало. Авжеж, українська земля надзвичайно родюча, і багато хто хотів прибрати цей ласий шматочок до рук. Але не дозволив цього український народ. Завзято обороняв він рідну землю і від турецько-татарських орд, і від панської Польщі. І зараз, живучи у своїй рідній країні, я не можу не радіти з того, що являюся нащадком цього великого народу.
Превіт,дружбан!-Привіт,Сашко.-Чому ти так говориш?-Я ввічливо розмовляю!-Ввічливо?-Так я бажаю навчитися бути вихованим.-Вихованим?А це як?-Взагалі,людина повина гарно та ввічливо розмовляти.Гарно себе поводити!І звичайно дотримуватися правил поведінки!-А,я зрозумів!Я спробую бути вихованим! І гарно себе поводити тому,що вчора мама мене дуже насварила!Я в автобусі нецензурно висловлювався.Я зрозумів свої помилки!Надіюсь що я виправлюся на краще!Дякую,до побачення-До зустрічі!Будь вихованим і дотримуйся правил поведінки.
Моя семья это собрание дорогих и любимых мне людей,и про них сейчас я буду рассказывать .Моя мама очень трудолюбивая и любит всю нашу семью,ее зовут Олександра,она не работает деньги заробатывает папа,мама домохозяйка очень добрая но в меру строгая .Мой папа любит путешествовать с нами,показывать нам мир,он у меня веселый но строгий,его зовут Дмитрий.У меня есть маленькая крошка моя сестра Оленька,ей всего 4 месяца и по этому мне нет что про нее рассказать.Ну вот такая у нас семья. Слушай,я не знаю твою семью,по этому имена и место работы захочешь поменяем.Ну вроде все.Если что не так пиши,исправлю.
