Напишемо текст-міркування на тему "Кого я вважаю своїм другом":
Дуже часто я задумуюсь над питанням справжньої дружби. Кого ж можна вважати своїм другом? Людину, перевірену часом та обставинами. Я вважаю, що друг - це особистість, яка ніколи не зрадить, не стане підводити через заздрощі, а навпаки підтримає словом або ділом. Не варто забувати віддавати другу те, що він дає: тепло, турботу, лагідність.
На щастя, у мене є гарний товариш. Його звати Петро. Я дружу з ним з раннього дитинства. Ми росли разом: вчились ходити, розмовляти, вперше падали, сварились та мирились. Але я впевнений, що на цю людину я можу покластись. Петро - друг, перевірений часом. Я неймовірно щасливий, що маю поряд із собою таку чарівну людину. Сподіваюсь, що я також хороший друг для Петра.
- А что народ?
- Бунтуют, государь.
Чего и взять с поганцев, кроме бунта?
- Чего хотят-то?
- Хлеба.
- Дать.
- Как будто
Уж съели весь...
- Зады наскипидарь,
Всему тебя учить... (Ест осетра).
- За скипидаром послано.
- Ну то-то.
Хоть этого с запасом. Что пехота?
Не ропщет ли?
- Весь день кричат "ура".
- Дать водки нынче ж! (Кушает паштет).
С валютой как?
- Валюты вовсе нет -
Малюты есть.
- Да, русская земля
Обильна! (Доедает трюфеля).
Кто в заговоре нынче? Что притих?
Неужто нету?
- Как не быть-то их?
Вот список на четырнадцать персон.
- Казнить. (Пьёт кофий).
- Дыба, колесо?
- Ты их, мон шер удави
По-тихому... (Рыгает). Се ля ви! -
Всё крутишься... (Рыгает, крестит рот).
Всё для народа! Кстати, как народ?