Для кого ти найдорожча? ( для мами ). Мамо,мамо - рідна моя нене, найдорожча в світі ти для мене! Хто ночей недосипав,колискову нам співав? Про кого йдеться в пісні " Чорнобривці" ? ( про маму ). Мамо,матусю,матусенько - рідна моя ти голубонько!
На мій погляд, кращий б подорожувати по місту — це ходити пішки. Коли ви ходите пішки, ви не залежите ні від якого виду транспорту. Ви можете милуватися красою будівель і пейзажів. А йдучи уздовж вулиць, ви можете піти, куди вам подобається. Це все переваги. Але, звичайно, незручність пішохідним прогулок— це час, який ви на них витрачаєте. Якщо вам не вистачає часу, і ви поспішаєте, краще скористатися будь-яким видом суспільного транспорту. Якщо ви живете недалеко від метро, я раджу вам користуватися цим видом транспорту. Перш за все, він є найшвидшим. Електрички їздять кожні 3-5 хвилин. Це також найнадійніший вид транспорту. Що стосується трамваїв, тролейбусів і автобусів, є багато чинників, які можуть перешкодити їх нормальному функціонуванню. За всі роки моїх поїздок в метро, воно ніколи мене не підводило. Що стосується плати за проїзд, то вона трохи дорожча, ніж в трамваї і тролейбусі, але дешевша, ніж в більшості автобусів і мікроавтобусів. Єдиний недолік метро — це те, що його лінії не покривають все місто. Але біля кожної станції метро є тролейбуси, автобуси і мікроавтобуси. Ви можете також подорожувати по місту на машині, якщо вона у вас є. Але пересуватися по місту дуже важко, особливо в денний час. На дорогах багато пробок, тому зручніше їздити на метро. Якщо ви хочете прибути на місце призначення без яких-небудь проблем і за короткий час, ви можете замовити таксі по телефону. Але візьміть до уваги те, що це може бути задоволене дорого. Я бажаю вам добре провести час і отримати хороші враження від міста...
Головними героями більшості творів відомого американського письменника Д. Лондона є мужні люди, які приваблюють нас своєю сміливістю, рішучістю і силою духу. За своє життя він зустрічав багато таких людей серед моряків, золотошукачів і представників інших професій, в яких саме такі якості завжди були найголовнішими. У той же час письменник мав змогу гати, як люди, сильні фізично і морально, прибувши на Аляску, поступово втрачали кращі людські якості, забували про людські обов’язки щодо друзів, про взаємодо та турботу про оточуючих. І все це відбувалося тому, що вони засліплювалися жагою збагачення, жагою стати найсильнішими за рахунок золота, а не за рахунок справжніх людських якостей. Саме з цієї причини Д. Лондон і створив оповідання під назвою «Жага до життя», в якому головним героєм стала людина, яка зрозуміла, що не золото та багатство головне в нашому житті. Автор у цьому оповіданні навіть імені не надає своєму героєві, бо на його місці може бути-будь хто, будь-хто може зрозуміти, що головними цінностями у нашому житті є не гроші, а справжні людські якості – дружба, взаємодо турбота про інших. Тому й називає письменник головного героя просто Людиною, але Людиною з великої літери. І це достатньо символічно, тому що ця Людина у всіх випробуваннях на своєму життєвому шляху на втрачає людського обличчя. Головний герой оповідання завжди поводиться у відповідності з нормами моралі, і це на відміну від іншого персонажу, очі якого засліплені блиском золота, а душа якого затьмарена жагою до збагачення. Ім’я цього персонажу у творі Д. Лондона «Жага до життя» – Білл. Протиставлення двох чоловіків дає нам змогу краще зрозуміти, хто з них обрав дійсно правильний шлях. За сюжетом оповідання Білл зраджує свого напарника і залишає його без підтримки у складній, навіть небезпечній ситуації. Його товариш ледве тягає ноги, кульгає, одну з ніг він підвернув. Але для Білла головне – це золото, він не може його кинути, бо жага до збагачення переважила в цій людині всі інші почуття, навіть інстинкт самозбереження. А той, хто залишився справжньою Людиною, йде по слідам Білла гає все, що відбувається з його недавнім товаришем.
В решті-решт Людина бачить, що Білл так і не кинув золота, саме тому він і загинув. Це досить гіркий урок для інших. Перш за все це трапилося тому, що Білл втратив людські почуття і бачив перед собою лише блиск золота. Він був надто жадібний, але чи потрібно тепер йому золото? Та мертвим вже нічого не потрібно і не має ніякої користі бути майже багатою людиною і загинути. Краще вижити, навіть відмовившись від мішка з цим презренним металом. Людина це розуміє і залишає золото, яке в тих обставинах було лише зайвим у дорозі тягарем. Відчуваючи надзвичайний голод, Людина все ж-таки залишає останки Білла, по-людськи ставиться до нього і до мертвого, навіть після того, як Білл його зрадив. Зібравши усі сили, що залишилися, Людина бореться із хворим вовком і перемагає його у жорстокому нерівному двобою. Перемагає Людина і страшний холод Аляски. Не дає вона смертельним золотим блиском занапастити свою душу. Перемагає, бо у всіх випробуваннях залишається сильнішою. Залишається сильнішою не завдяки багатству, а завдяки тому, що у найскладніших ситуаціях не втрачає людські цінності и завжди залишається Людиною з великої літери.
