Постав запитання!
В українській мові всі іменники, що вживаються в однині, мають постійне значення роду :
чоловічого,До іменників чоловічого роду належать ті іменики, які здебільшого мають в називному відмінку однини нульове закінчення (дуб - Ж, героj -Ж ), рідше - - о, - а (Микол - а, дядьк - о). Також рід іменника ми можемо визначити, співвідносячи його із займенниками він, вона, воно, цей, ця, це: ліс (він, цей). З іменниками чоловічого роду, звісно, співвідносяться займенники він, цей.
жіночого,До іменників жіночого роду належать ті іменники, які здебільшого мають в називному відмінку однини закінчення - а, рідше - нульове закінчення: лип - а, земл' - а, совіст' - Ж, ніч - Ж, тін' - Ж. З іменниками жіночого роду співвідносяться займенники вона, ця.
середнього. До іменників середнього роду належать іменники, які в називному відмінку однини мають закінчення -о, -е, -а: по'л-е, о'зер-о, тел'-а', курч-а', пле'мj-а.
Ср.р: молоко, зерно, дерево, море, сало.
Ж.р: трава, лiнiйка, книга, лиса, птица.
М.р: хлiб, олівець, лiсник, самолет, орёл.
1 Б (якщо рахувати це як назву річки, а якщо ні то нічого не підходить)
2 А
3 Високо(и),насамперед( на 2 а), заново( на а ), замолоду ( на у), злегка ( на е), зопалу ( на а), позаочі (на а), ліворуч (на о)
4 насамперед, заново, замолоду, злегка, позаочі, ліоруч
5 разом:навхрест, дощенту, навесні, нагору, зсередини,запанібрата, ніколи, навпроти,звечора,нарівні, напереваги,навзнак, зозла
окремо: в основному, З висока, на гору, з середини, з вечора, на рівні, віч на віч, раз у раз
через дефіс: по-польськи,по-іншому, раз-ураз, куди-небудь