1. Соловейку, заспівай, благаю, у твоїх піснях є згадка про країну рідну, милу.
2. Що з тобою, соловейку, чом ти не літаєш?
3. Як тобі в неволі жити, соловейку?
1. Мій рідний краю, як ти без мене?
2. Чому так добре на душі, мій рідний краю, коли я згадую про тебе?
3. Хоч однісіньку б мені звісточку від тебе отримати, мій рідний краю.
1. Шановна громадо, сьогодні ми повинні розглянути важливе питання.
2. Ми повинні вирішити що з ним робити, шановно громадо, майте наувазі, від нас зараз залежить доля людини.
3. Що ви скажете на це, шановна громадо?
1. Любі друзі, дозвольте розпочати наш концерт.
2. Я, любі друзі, дуже радий що ви прийшли до нас сьогодні.
3. Чи подобається вам у нас, мої любі друзі?
Ось тримай я тобі з кожним словом по 3 речення й згрупувала їх, ну думаю розберешся)
Гордіїв вузол уживається на позначення складної, заплутаної справи. Вислів розрубати гордіїв вузол означає «швидко, несподіваним розв’язати складну заплутану справу».
За легендою, наведеною давньогрецьким істориком Плутархом (I—II ст. н. е.), фрігійці дослухалися поради оракула. Відтак обрали царем першого, хто зустрівся з возом біля храму Зевса. Це був простий хлібороб Гордій. На пам'ять про своє несподіване звеличення Гордій поставив у храмі Зевса свій віз, прив'язавши ярмо до нього дуже заплутаним вузлом.
Відомий давньогрецький полководець Александр Македонський дізнався про пророцтво оракула («той, хто розплутає гордіїв вузол, стане володарем усієї Азії»). Отож довго не міркував, а розрубав вузол мечем.
Багато хто тепер і не пам'ятає давньогрецької легенди, а ось вислів з неї — гордіїв вузол — живе й досі… Наприклад, в Інтернеті часто пишуть про затори на дорогах, про те, що на вулицях стоять кілометрові черги машин і що доїхати вчасно, скажімо, до вокзалу просто неможливо. От і кажуть, що давно пора розрубати цей гордіїв вузол, тобто розв'язати цю транспортну проблему.