Вивчаючи українську літературу, я помітив, що жодні події у нашій складній, але героїчній історії не лишилися без відображення у літературі. Славетне козацтво, діяльність відомих історичних осіб, повстання, гіркі та трагічні події війни або чужоземного поневолення — все знаходить своє відбиття у творах наших письменників або у народних творах. Я думаю, це цілком природно: людина має висловитися, коли їй щось болить. Так само і народ висловлюється шляхом створення творів, тоді стає ніби легше. Січові стрільці — це непересічне явище в історії України. Коли відгриміли події революції 1917 року, в нашій країні запанував справжній хаос, влада переходила з рук у руки, все постійно змінювалося. Різні сили боролися між собою — хто за владу та панування, а хто за правду та життя народу.
Січові стрільці діяли під проводом своїх керівників Євгена Коновальця та Андрія Мельника. Внаслідок їх дій 14 грудня 1918 року було відновлено УНР. Про діяльність січових стрільців дізнаємося з історичних книжок, але ж то тільки сухі факти. Багато чого можна дізнатися також з так званих стрілецьких пісень. Ці пісенні твори дуже своєрідні. Часто в них використовуються суто фольклорні елементи та образи-символи: червона калина, буйні вітри тощо. Головним мотивом стрілецьких пісень є глибокі патріотичні почуття. У складні історичні часи січові стрільці по-справжньому вболівали за зміни на краще, за стабільність та добробут в Україні. Вони вірили у краще майбутнє та готові були боротися за нього. У стрілецьких піснях висловлюється палке бажання бачити свою Батьківщину незалежною, багатою, квітучою державою. Часто оспівуються стрілецькі ватажки. Це були віддані своїй справі люди, готові віддати власне життя за своїх товаришів та за долю України. Стрілецькі пісні пройняті патріотизмом, сміливістю та завзяттям.
Мені дуже подобаються стрілецькі пісні, бо з їх до ми можемо дізнатися набагато більше про історію нашої Батьківщини. До відомих нам дат, подій та фактів додаються почуття, переживання людей, що творили нашу славетну історію. Вони постають у нашій уяві немов живі, і ми пишаємося ними.
Мудрість прислів’я “Сім разів відміряй – один раз відріж” полягає в тому, що потрібно спочатку обміркувати справу, перевірити свої доводи, а потім діяти. Відміряти можна скільки завгодно разів, але відрізавши, ти більше нічого не зміниш. Прислів’я століть, виражає життєву мудрість, мудрість поколінь. Потрібно передбачати всі варіанти вирішення проблеми, не рубати зопалу.
Наприклад, коли я йду в магазин після школи, я завжди набираю солодощів: шоколад, печиво, морозиво. Прийшовши додому, розбираю свої покупки і розумію, що став жертвою маркетингу. Мені абсолютно не потрібні ці продукти. Потрібно вміти вчасно включати здоровий глузд і розум, щоб не витрачати гроші даремно. Якби в магазині я задумався про необхідність в цих продуктах, то не взяв би їх, а, значить, не витратив би зайвих грошей.
А скільки таких було випадків, коли ти сперечаєшся, доводиш свою правоту, а потім з’ясовується, що ти не правий. Всередині залишається неприємний осад, а варто було лише подумати, а потім вступати в суперечку чи не вступати.
Так, бувають такі ситуації, що вимагає негайного прийняття рішення, а якщо є час подумати, то треба нею скористатися.
Будь відповідальна справа вимагає роздумів, зважування всіх “за” і “проти”. Потрібно вирішувати будь-яке питання обдумано підходити до ситуації з відповідальністю, з численними припущеннями результату події. Коли справу буде зроблено, відміряти буде вже пізно.
Ми – розумні люди, наділені розумом і інтелектом, який допомагає нам раціонально підходити до вирішення завдання. Адже якщо виконувати всі справи в поспіху, то можна і поспішити – людей насмішити. Досить бути завжди зібраною, готовим до будь-яких справах і розважливим у своїх думках. Дедукцію і здоровий глузд ніхто не відміняв. Для досягнення високих результатів потрібно вміти прогнозувати результат, спонтанні рішення найчастіше не призводять до хорошого фіналу.
Коли ми пишемо диктант, я завжди думаю, чи правильно я розставив розділові знаки, ту букву вставив замість точок, адже кілька моїх поспішних помилок призведуть до незадовільної для мене оцінці. До того ж, я буду переживати, поки не дізнаюся результат. Адже здавши зошит, я вже не зможу нічого виправити. А якщо б я не квапився, аналізував свої рішення, то і приводів для хвилювання не було б – я б знав, що написав текст грамотно.
Ось так я розумію прислів’я: “Сім разів відміряй – один раз відріж”.