Іменник - самостійна частина мови, що означає предмет (стіл, книжка), істоту (чоловік, папуга), явище (дощ, ураган), стан (радість, смуток), процес (навчання, відпочинок), дію (біг, ходьба).
Іменники відповідають на питання хто? що? (у непрамих відмінках - кого? чого?, кому? чому?, ким? чим?, на кому? на чому?).
Іменник може виступати будь-яким членом речення. Це залежить від питання, на яке він відповідає в реченні. →фото
Объяснение:
Осінь це неймовірна пора року. Все вкрито чудовим різнокольоровим килимком. Прогулюючись я,ЗДАВАЛОСЬ, не могла відірвати очей від такої краси. Дерева вбралися в бездоганний одяг. МОЖЛИВО, навіть кращий ніж у відомих дизайнерів. Берізки вирішили показати свої зачіски усім людям. Вони опустили свої золотаві коси донизу, щоб всі могли бачити таку красу. Кожний листочок своїм шелестінням створював певний звук. І їх поєднання створювало мелодію. НЕМАЄ СУМНІВУ, що кращої мелодії я й не чула. НА ЖАЛЬ, день пролетів дуже швидко, але в мене залишилось багато вражень.
ЗДАЄТЬСЯ, осінь-це найкраща пора року!
Все що великими буквами вставні слова.
Іменник це частина мови, що позначає предмет і змінюється за відмінками і числами.