2. Ярина Чугай, так звали цю жінку, була художницею. Місто Луцьк розташоване вздовж берегів невеликої, повноводної ріки Стирі - притоки Прип’яті. Завдяки невеликій глибині, у середньому, близько семи метрів вода Азовського моря добре прогрівається сонцем. Віктор глянув на батька, його довгі вуса на примружені очі, їх так мружив тільки тато і серце огорнуло тепло і ніжність. А дуже Вовкові не хочеться умерти, бо він не нажився, бач! Берестовський ішов лісом, несучи на спину велику торбу соснових шишок за якими його послала мати, шишками у них гріли самовар. Я любив свого генерала, сам не знаю чому, як рідного брата.
1. Правильним є твердження:
а) прийменник виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні і в реченні;
2. Словосполучення, до складу якого входить прийменник:
б) росла край села;
3. Разом пишеться прийменник:
б) зверх;
4. Окремо пишеться прийменник:
а) з приводу;
5. Рядок, у якому до складу всіх словосполучень входять похідні прийменники:
б) сидіти край столу, посадити коло тину;
6. Рядок, у якому прийменник разом з іменниковою формою вказує на місце дії:
в) висіти над столом, співати біля хати.
7. Рядок, у якому допущено помилку в правописі прийменників:
а) посеред, з-поміж, не зважаючи на, задля;
8. Рядок, у якому словосполучення побудовані правильно:
а) гуляти містом, іспит з історії;
9. Рядок, у якому містяться сполучники сурядності:
а) і, ні-ні; бо; а;
10. Рядок, у якому всі сполучники складні:
а) тому що; для того щоб; тимчасом як; так що;
11. Рядок, у якому всі сполучники пишуться разом:
б) неначеб, мовбито, нібито, теж;
12. Речення, у якому сполучник з’єднує однорідні члени:
а) На ньому старий кашкет, полатаний кобеняк і старі чоботи. (У. Самчук)