Українська мова є мовою українського народу, отже, вона і тільки вона повинна бути рідною для кожного, хто вважає себе приналежним до української нації. Я вважаю своїм священним обов'язком вивчати українську мову, бо народився і живу в Україні.
Для кожного з нас рідна мова — це дорога спадщина, яка об'єднує в собі народну мудрість. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури. Весь світ віддає шану геніальним майстрам українського слова Тарасові Шевченку та Іванові Франку. Далеко за межами України відомі твори Михайла Коцюбинського, Лесі Українки, Павла Тичини, Максима Рильського, Олеся Гончара та інших. Рідна мова донесла до нас геніальні творіння Мольєра, Шекспіра, Гюго, Гете, Бернса, Міцкевича, нею перекладають усе найкраще, що створено людством.
Мову треба оберігати від калічення. Якщо уважно прислухатись, то навколо можна почути немало слів-перевертнів, що живуть поза всякими законами. Не можна вживати словесних покручів та діалектизмів ("ходьом", "тудою", замість ходім, туди тощо.) Іноді вимовляють "техніка"... або "радіво", "калідор", "прахтіка"... Бідні слова! Маючи високе призначення — бути засобом спілкування, вести народ до верховин культури, вони в той же час стають супутниками недбалості у мові і безкультур'я.
Кожен з нас повинен добре знати рідну мову, а це означає: для висловлення своїх думок слід добирати найточніші слова, не спотворювати їх неправильною вимовою, не засмічувати своєї мови нелітературними висловами, а також словами з місцевої говірки, не вживаними в літературній мові, бо це може призвести до непорозуміння, про що свідчить такий приклад.Юні туристи з Київщини подорожували у Карпатах. Одного разу в горах у них закінчилася вода. Усіх мучила спрага. Йшли мовчки один за одним, шукаючи гірського джерела. Яка була велика радість, коли туристи набрели на лісорубів і зразу ж попросили напитися.
Літній гуцул відповів: "Води не суть". Хлопці і дівчата посідали і почали чекати, поки принесуть води, але її не приносили.
Найнетерплячіша з дівчат запитала:
— Коли ж принесуть воду?
Старий відповів: "Але ж води не суть!"
У розмову встряв молодий лісоруб.
— У нас води немає, а по-нашому, по-гуцульському, кажуть — "не суть". І провів туристів до джерела.
Так тільки літературна мова дала змогу порозумітися жителям різних місцевостей України.
Отже, ставитися до вивчення рідної мови треба серйозно, і я це добре розумію, бо: "Без мови нашої, юначе, й народу нашого нема", — писав В.М. Сосюра.
Як підготуватися до контрольної роботи. Контрольна робота є обов'язковою формою організації навчального процесу. Для деяких учнів вона те саме стресу, інші ж завжди проходять цей етап навчання спокійно. У чому секрет? Аналіз навчальної діяльності показує, що як тільки учні починають самостійно конструювати знання, отримані на уроці, розділяючи їх на теоретичні питання та практичні вміння, результати контрольної роботи поліпшуються. Яким чином повинна бути вибудувана домашня робота учня?
Вам знадобитьсяПідручник Чисті аркуші паперу Інструкція1Складіть список теоретичних питань, за якими буде проводитися контрольна робота. Бажано не просто перегорнути підручник або зошит, а виписати їх на окремий аркуш паперу.2Структуруйте теорію, виділивши основні поняття, визначення, правила і властивості. Вкажіть номери сторінок, де їх можна знайти в підручнику.3Переконайтеся, що весь матеріал, що викладається зрозумілий і засвоєний, а потрібні формули і визначення вивчені.4Підберіть до кожного правила або властивості практичний приклад чи задачу. Розберіть їх рішення. Переконайтеся в правильності одержуваного відповіді.5Потренируйтесь, вирішивши кілька теоретично різних завдання.Зверніть увагуНе варто починати готуватися до контрольної роботи напередодні її проведення. Найімовірніше, потрапивши в аудиторію, все вивчені вночі правила і формули забудуть. Краще відпочити і добре виспатися. Під час написання контрольної роботи бажано починати виконання тих прикладів, які викликають найменше труднощів, залишивши складні задачі наостанок.Корисна порадаНамагайтеся завжди тримати в голові алгоритм вирішення тематичних завдань. Якщо такого немає, то при підготовці до контрольної роботи необхідно його розробити. Це не тільки заощадить час під час виконання запропонованих педагогом завдань, але і до в тих ситуаціях, коли панічно вилітають з голови, здавалося б завчені формули. Якщо запам'ятовування правил дається важко, спробуйте написати шпаргалки. Відомо, що сам процес їх підготовки допомагає вивчити складні моменти. Однак, заготовки краще залишити вдома, так як на контрольній роботі вони будуть тільки відволікати.
Весна Як багато ніжнього та яскравого у цьому слові!Розквітають квіти,почитають співати пташки,бджоли мирно гудять над нашими головами.Що ж означае прихід ціеї теплої пори року? для когось протсо тепла погода,для когось відпочинок. а я для мене весна означае дещо інше,таке ворухливе,цікаве.весна для мене це новий,свіжий подих,вона мене надихае до самого сердця!Надихае на щось нове,на якісь нові відкриття,на дії ,які я не можу зробити зимою або в літку .прихід весни це нове життя сповнене мріями та почуттями,які бувають тільки весною,але ніколи не забуваються.
Моє ставлення до української мови
Українська мова є мовою українського народу, отже, вона і тільки вона повинна бути рідною для кожного, хто вважає себе приналежним до української нації. Я вважаю своїм священним обов'язком вивчати українську мову, бо народився і живу в Україні.
Для кожного з нас рідна мова — це дорога спадщина, яка об'єднує в собі народну мудрість. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури. Весь світ віддає шану геніальним майстрам українського слова Тарасові Шевченку та Іванові Франку. Далеко за межами України відомі твори Михайла Коцюбинського, Лесі Українки, Павла Тичини, Максима Рильського, Олеся Гончара та інших. Рідна мова донесла до нас геніальні творіння Мольєра, Шекспіра, Гюго, Гете, Бернса, Міцкевича, нею перекладають усе найкраще, що створено людством.
Мову треба оберігати від калічення. Якщо уважно прислухатись, то навколо можна почути немало слів-перевертнів, що живуть поза всякими законами. Не можна вживати словесних покручів та діалектизмів ("ходьом", "тудою", замість ходім, туди тощо.) Іноді вимовляють "техніка"... або "радіво", "калідор", "прахтіка"... Бідні слова! Маючи високе призначення — бути засобом спілкування, вести народ до верховин культури, вони в той же час стають супутниками недбалості у мові і безкультур'я.
Кожен з нас повинен добре знати рідну мову, а це означає: для висловлення своїх думок слід добирати найточніші слова, не спотворювати їх неправильною вимовою, не засмічувати своєї мови нелітературними висловами, а також словами з місцевої говірки, не вживаними в літературній мові, бо це може призвести до непорозуміння, про що свідчить такий приклад.Юні туристи з Київщини подорожували у Карпатах. Одного разу в горах у них закінчилася вода. Усіх мучила спрага. Йшли мовчки один за одним, шукаючи гірського джерела. Яка була велика радість, коли туристи набрели на лісорубів і зразу ж попросили напитися.
Літній гуцул відповів: "Води не суть". Хлопці і дівчата посідали і почали чекати, поки принесуть води, але її не приносили.
Найнетерплячіша з дівчат запитала:
— Коли ж принесуть воду?
Старий відповів: "Але ж води не суть!"
У розмову встряв молодий лісоруб.
— У нас води немає, а по-нашому, по-гуцульському, кажуть — "не суть". І провів туристів до джерела.
Так тільки літературна мова дала змогу порозумітися жителям різних місцевостей України.
Отже, ставитися до вивчення рідної мови треба серйозно, і я це добре розумію, бо: "Без мови нашої, юначе, й народу нашого нема", — писав В.М. Сосюра.