мені картина м. козика "дерев"яна церква в дрогобичі" дуже . відразу видно що художник полюбляє гру фарбами, це надає полотну об"ємності. картина викликає у мене почуття захисту, але водночас одинокості та відлюденості. на картині перше що кидається в очі - це пірамідальна дерев"яна церква. навколо неї розкинули свої розкішні крона - дерева. чарує своєю незайманістю густа трава, прозоро - чисте небо. на мою думку картина зображена в літню пору року. кольорова гама насищена темними відтінками, проте блакитне небо надає полотну світлості, піднесенності. будівля зроблена без єдиного цвяха. вона складається з трьох зрубів. стіни зрубів нахилені до середини. центральний зруб квадратний. зі сходу та заходу розміщені майже однакові за розміром гранчасті п"ятистінні зруби. церква увінчана трьома бароковими банями на восьмибічних підбанниках. навколо споруди влаштована вузька галерея у вигляді аркади. храм п"ятиповерховий, трибанний. я вважаю що художник чудово показав неповторність, красу і велич дрогобицької церкви.
Объяснение:
Одного разу, коли я залишився в будинку сам, вирішив спекти млинці. Я бачив, як печуть млинці бабуся і мама, і мені здалося, що ця справа неважка. У кулінарній книзі я прочитав рецепт, у холодильнику знайшов усі продукти. Я злегка підігрів молоко в каструлі, змішав із розбитими яйцями, насипав борошна, додав цукор, сіль і ретельно все розмішав. Мені здалося, що тісто занадто рідке, тоді я знову додав борошна. Нарешті настав відповідальний момент випікання млинців. Бабуся глибокою ложкою ллє на сковорідку тісто, потім погойдує її, розподіляючи масу рівномірно, але я для економії часу почав лити в сковорідку тісто просто з каструлі. "Може, млинець буде товстуватий, — подумав я, — але це не лихо, головне, щоб було смачно". Перевернути млинець і зняти його зі сковороди я не зміг. Вийшло, як у тому прислів'ї: кому сирого тіста. Ні перший, ні наступний млинець не спеклися в мене як годиться. Я обпік пальці і вже був не радий, що взявся за ці млинці. Кінець моїм мукам поклала бабуся. Ввійшовши до кухні, вона сплеснула руками й ойкнула. І було від чого: я весь у борошні, на тарілці, у сковороді шматки погано випеченого тіста, чад у кухні.