Іринка і Катруся -подруги. Вони дружать дуже давно, ще з дитсадочку. Дівчата разом гуляють, граються, роблять уроки і, навіть, ходять на гортук малювання - теж разом. Загалом Іринка і Катруся роблять все разом, й думають, також разом. Про це свідчить вчорашня робота на праці - вони обоє зробили фігури-полунички, того самого кольору і форми. Але одного разу до дівчат в клас прийшла нова дівчинка - Наталка. Катруся була більш дружелюбна і гостинна, тому вона одразу ж і подружилася з Наталею. Наталя була не з багатої сім'ї - жили у малесенькому будинку, у неї, навіть, своєї кімнати не було, батько працював будівальником, а мама - касиркою у сусідньому супермаркеті, ну і грошей заробляли не дуже багато, але їм хватало на життя. Катя за до себе в гості, допомагала з уроками, а також адаптуватись і справити у новій школі гарне враження про себе, і одного разу і запросила Наталку погуляти, саме це розізлило Іринку. Й Іринка перестала дружити з Катрусею, і просто помічати, що вона існує та знайшла собі нову подругу - Ларису. Катя хотіла дружити з обома, але одного разу вона пійшла до Іри, а вона - не відповіла її, зганьбила і сказала щоб ніколи до неї більше не приходила. Вона зразу заплакала і побігла, а навстріч Наталка, яка побігла і почала заспокоювати її. Іринці стало ніяково і її стала мучити совість та вона побішла всллідом за Катею. Іринка визнала свою провину, попросила вибачення. Дівчата стали найкращими подругами.
Часом ми недооцінюємо значення фотографій, що зберігаються в нашому будинку, забуваючи, що вони - пам'ять про минуле, розповідь про день сьогоднішній. адже фотографії фіксують різноманітні події, особи, пейзажі, тобто по-своєму пишуть літопис нашої епохи, створюють сімейну хроніку. раніше сімейна фотографія була ритуалом, що об'єднувала родичів, була приводом зустрітися з тими членами сім'ї, з якими в повсякденному житті майже втрачено зв'язок. процес знімання перетворювався на свято. якщо дитина росте в будинку, де розвішені знімки бабусь і дідусів, в будинку, де перегляд сімейного альбому - добра традиція, він з самого раннього віку відчуває себе частиною чогось більшого, ніж він сам. отже, дитина повинна знати, ким були його предки, звідки відбулася його прізвище, розуміти, що його життя - не чистий аркуш, але нова сторінка в товстій літописній книзі цілого роду. як би нам не були дорогі сімейні альбоми, потрібно визнати: сьогодні технічний прогрес максимально знецінив фотографію. здавалося б, навіщо потрібні сімейні фотографії, якщо найвдаліші кадри можна викладати в віртуальні альбоми в соцмережах. дуже зручно, бо мобільний телефон завжди поруч. деякі люди не випускають телефон з рук, сприймають усе навколо виключно крізь об’єктив фотокамери. вони вже не приховують, що ритуал не має особливого сенсу, однак вони вже звикли щодня його виконувати. багато людей, щоб зробити селфі, до бездумних вчинків: підіймаються вагони потягів, на дахи висотних будинків. але, на жаль, загалом такі вчинки закінчуються трагічно. я вважаю, гра в селфі може перетворитися на гру між життям і смертю, в якій поєднується страх і задоволення. на мій погляд, селфі все ж таки не зможуть замінити родинні фотографії. родинне фото – це історія минулих поколінь, один з найефективніших інструментів підтримки та зміцнення сім'ї.
Але одного разу до дівчат в клас прийшла нова дівчинка - Наталка. Катруся була більш дружелюбна і гостинна, тому вона одразу ж і подружилася з Наталею. Наталя була не з багатої сім'ї - жили у малесенькому будинку, у неї, навіть, своєї кімнати не було, батько працював будівальником, а мама - касиркою у сусідньому супермаркеті, ну і грошей заробляли не дуже багато, але їм хватало на життя. Катя за до себе в гості, допомагала з уроками, а також адаптуватись і справити у новій школі гарне враження про себе, і одного разу і запросила Наталку погуляти, саме це розізлило Іринку. Й Іринка перестала дружити з Катрусею, і просто помічати, що вона існує та знайшла собі нову подругу - Ларису. Катя хотіла дружити з обома, але одного разу вона пійшла до Іри, а вона - не відповіла її, зганьбила і сказала щоб ніколи до неї більше не приходила. Вона зразу заплакала і побігла, а навстріч Наталка, яка побігла і почала заспокоювати її. Іринці стало ніяково і її стала мучити совість та вона побішла всллідом за Катею.
Іринка визнала свою провину, попросила вибачення. Дівчата стали найкращими подругами.