Прихід осені можна вловити по листю дерев. Одноманітні зелені кущі та деревця раптом вибухають барвистим феєрверком. Парк за кілька днів перевтілюється і стає золотисто-червоним. Тополі й берізки накидають на себе яскраво-жовті вбрання, а осички, дуби та горобина — багряні. Але найдивовижніше листя у клена та липи. Воно фарбується відразу в кілька кольорів і відтінків. Прожилки листячка можуть бути зеленими, саме листячко жовтим, а краї — червоними. Осінь — найталановитіший художник. Вона з любов’ю розфарбовує кожне дерево, кожен кущик і кожне листячко. Осінні наряди дивовижно чудові. Осінь-чарівниця ніколи не повторює свого майстерного візерунка. Природа буяє яскравими різнокольоровими барвами. Гарне видовище, яке не може не захоплювати! Осінь — найкраща пора року.
Як на мене, звичка ділити все на чорне і біле, упадати в крайнощі, категоричність суджень не дають змоги налагодити взаєморозуміння між людьми. Зрозуміло, можна знайти вихід із ситуації, коли людина вчинила неправильно й розуміє свою провину, однак зради, на мою думку, пробачати не можна.
По-перше, незважаючи на мотиви, цей страшний гріх завжди є проявом неповаги, егоїзму, він однаково огидний і в стосунках між людьми, і в ставленні до ідеалів, до Батьківщини. Якими б най- прекраснішими намірами не виправдовувався зрадник, насправді він ставить власні інтереси понад усе, не бачить усіх наслідків свого вчинку або їх нехтує.