Цінність української мови та слова для всіх українців та й цінність мови взагалі переоцінити дуже складно. За до неї людина пізнає світ, визначає і називає ті чи інші речі своїми іменами. Мова є основним засобом для формування культури, в тому числі й української. У всі часи саме українська мова служила об’єднавчим фактором для всієї нашої неоднорідної нації.
Водночас проблема національної мови для українців особливо актуальна у зв’язку з поширенням на території нашої країни мови сусідньої держави. Російська мова досить популярна і використовується для спілкування в Україні майже так само часто, як і українська. Чи добре це чи погано? Чи являє собою російська мова небезпеку для української державності? Це питання досить складне та має підлягати більш ретельному аналізу. В той час як в усі часи незалежності українці виділяли великі кошти на розвиток своєї мови, багато хто продовжував спілкуватися виключно російською. Знання російської мови дозволяє українцям перебувати під впливом інформаційного та пропагандистського середовища сусідньої держави. При цьому Росія все ще не позбулася імперських амбіцій і веде досить агресивну політику щодо висвітлення ситуації в Україні.
На цьому тлі українці повинні приділяти особливу увагу збереженню і використанню своєї мови. Необхідно пам’ятати про те, що рідне слово, на відміну від багато чого іншого, сприяє збереженню національної ідентичності. У той час як у сучасному мінливому світі дійсно зникнути може практично все, люди будуть продовжувати спілкуватися і використовувати для цього мову. Слід також згадати, що українська мова досить багата і мелодійна. Для розуміння і усвідомлення цього необхідно читати твори українських класиків, особливо Григорія Сковороди, Тараса Шевченка та Івана Франка. Крім того української музики також до захопитися нашою мовою. Все це посприяє появі справжньої і щирої любові до рідного слова.
Світ завжди був дуже мінливий. Існувало багато речей і явищ, які займали важливе місце в житті людини, але багато із цих речей безслідно зникли. А ось рідне слово і мова були властиві людині і особливо народу завжди. Для збереження цілісності народу, нації та держави в нині існуючих кордонах необхідно використовувати виключно рідну мова при спілкуванні зі співвітчизниками, добре її вивчати і збагачувати шляхом прочитання творів літературних класиків.
Объяснение:
Сніг на полях почорнів і поступово зник, оголивши мокру землю, вкриту тендітною травкою. Крига на річці розкололась, і попливли по холодній воді тонкі крижини. З берега за ними гали голі дерева, кивали їм вслід гілками, в яких уже народжувалось нове життя, готове от-от стати бруньками, а потім — листям. Крижини пливли назустріч весні і танули.
У поле вийшли діти, принесли із собою обрядове печиво у формі пташок, стали весну закликати. Скрізь залунали веснянки:
Будем весну стрічати
Та віночки сплітати,
А віночки сплетемо,
Хороводом підемо.
І раптом все пішло дуже швидко. Бруньки стали листячком, тендітна травка — молодою травицею, скрізь залунали пташині голоси й наповнили все життєрадісним співом. Лише кілька днів тому все навкруги здавалось темно-сірим, а тепер переважають зелені кольори.
Пригріло сонечко сильніше — прикрасили травку жовті кульбабки. Зацвіли абрикоси, за ними вкрилися білим цвітом вишні та яблуні. Цвіте все, «життя цвіте, як пишний сад».
Невже по цій річці тільки недавно пропливали крижини? Тепер на чистій поверхні води ми бачимо двох лебедів — чорного й білого. Благородні птахи повернулись на рідні береги, бо повернулась сюди весна, огорнула все ніжно-зеленим покровом, вишила на ньому яскраві квіти, оживила сплячу природу. Becна усміхнулась людям, і відтанули вони після зимового холоду, посміхнулися одне одному.
Почалось нове життя «на цій чудесній, радісній землі!»