ответ:Картина В. Климка «Туман на Поліссі» розкриває перед нами небачену до цього красу Поліського краю, налаштовує на ліричний лад, дарує можливість отримувати насолоду від життя кожної миті, відшукуючи щоденно диво серед звичайних, буденних днів.
Дивлячись на цей витвір мистецтва, одразу відчуваєш прохолоду літнього ранку, яка незважаючи на густющий туман, буває такою бажаною цією гарячою порою року. Контрастно, поряд з сивим туманом, що охопив змальовану галявину, виглядає блакитно-чисте, в деяких місцях ледве рожеве небо. На ньому ні хмаринки, здається ось-ось визирне ранкове, привітне сонечко і засяє своїми барвами.
Та поки що, розглядаючи картину, ми бачимо «закутану» у туман картину природи, яка манить своєю чистотою та недоторканістю. Зелена ковдра з густої трави, справляє враження, що тут ще не було людей і глядач, перший, кому відкрилася ця земна краса. Каміння, зображене на картині, доповнює це враження, схиляючи до думки, що таким воно було на протязі декількох століть і ніякі природні катаклізми не торкнулися цієї місцевості.
З обох боків картини височіють старі, кремезні дерева. Видно, що вони були свідками історії та знають багато таємниць цієї місцевості. Немов руки, тягнуться до землі їхні гілки, а крони – до сонця, адже життя прекрасне і воно продовжується.
Соковитою зеленню майорять кущі, які художник намалював між деревами. Вони стоять пересторогою на шляху до озера, зображеного на задньому плані картини. Озеро заросло травою і його води здаються похмурими та безрадісними.
Сама природа виступає живою істотою в цьому пейзажі. Дивишся, і здається, що зараз все прокинеться, оживе. На зміну Поліському затуманеному літньому ранку прийде новий, яскравий день.
Объяснение:
Якщо вдатися до невеликого лінгвістичного розслідування та звернутися до словника синонімів, ми одержимо ось такий ряд відповідників до слова амбітний: честолюбний, владолюбний, зарозумілий, чванливий, гордовитий, пихатий, марнославний, хизливий, себелюбний, пихатий, чванливий, гонористий. Тепер спитаємо самих себе: я хотів би мати справу з людиною, у якої такий перелік особистих якостей? Я певен, скажете - нізащо! Такому місце у клініці для невиліковних хворих на манію величі!
Тепер задамо собі друге питання: а сам я хотів би бути амбітним? І чесно собі відповімо: якщо в міру, то чому б і ні? Справді, адже амбітна людина в житті досягає усього, чого прагне. Вона цілеспрямована, в міру честолюбна, вміє ставити перед собою завдання і вирішувати їх. І, що найсуттєвіше, - не йти при цьому по головах.
Отже, можна бути людиною зі здоровою, я б сказав, амбітністю. Тобто честолюбство замінити на самолюбство, владолюбство на толерантність, зарозумілість - на адекватність, чванливість - на оптимізм і далі за списком. Тоді амбіцій поменшає, а здорового глузду - навпаки. Отже, і зайняти цілком поважне місце у житті та суспільстві стане простіше.
(166 слів)
Я зустріла чудових:друзів та помічників.
Чарівний ліс приваблює безліч:комах,звірів і людей.
Твоя до врятувала мене від:смерті та сорому.
Мені справді прикро через:мене та моїх батьків.
Укрок математики був:швидким та цікавим.
Ми заохопили людей на:до ,співчуття та прихильність свійським звірям.
Мою цікавість може заспокоїти тіки захоплюючі:пригоди та книги.
Я вибрала:шоколадне,ванільне та полуничне морозиво.
Наш клас має:веселих,сумних,спокійних та цікавих учнів.
Я хочу мати:щасливу та нещалежну сім'ю.