Ридна мова -- це наша душа , наша скарбниця. її потрибно поважати, любити ,поповнювати. Хто вильно володие ридною мовою ,той може пизнавати самого себе , довкилля , историю свого народу й инших народив, долучиться до культурних надбань людства . Того, хто володие мовними багатствами , поважають и люблять . З токою людиною завжди цикаво спилкуватися. А той , у кого знання мови обмежене , хто не вмие висловити своеї думки , а мотивуе свое невигластво биднистю мови чи тим, що мова не така популярна ,-- людина,приречена на зневагу
Книги про минуле не втрачають актуальність і в наш час. Вони є неоціненним надбанням сьогоднішнього суспільства, тому що висвітлюють всі проблеми і розв"язки проблем минулого, так важливих для науки теперішнього.
Важливим є те, що деякі морально-етичні норми не втрачають свого значення протягом усіх поколінь і те, що люди часто наслідують характери, звичаї і традиції своїх пращурів. У сучасному світі залишилось багато тих переваг і недоліків людської сутності, що були притаманні людям у минулому. До теми протиріччя особистості, у своїх книжках, зверталося багато українських письменників, таких як Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Карпенко-Карий.
Отже, на мою думку, саме книги про минуле розкривають сутність сучасного.
Объяснение:
грайливий вітер ми можемо ігати восени коли прогулюємося по парку ,або зранку коли йдемо до школи.З поступовою зміною погоди змінюється і сила вітру .На початку вересня він бережно колихав листя дерев ,а в кінці вже стає все могутнішим і могутнішим.Особливо під час бурі ми може бачити з якою силою та люттю він гойдає дерева та кущі.Настане зима випаде сніг і мм будемо з посмішкою згадувати той вітерець в порівнянні з суворими умовами зими.