З перших років історії людства термін "демократія" відобразився надзвичайно важливим значенням для суспільства. Вперше його використали саме в Староднавній Греції в значенні "влада народу". А й справді! Тоді влада і справді перебувала в руках народу. Після цього протягом багатьої століть у різних країнах світу тривала довга боротьба за встановлення демократичного режиму, що враховував би волю всіх людей.
Всю цінність демократії люди розуміли з плином часу, з розвитком людства. Адже саме цей політичний режим сприяв покращенню життя всіх верств суспільства. Тому люди не могли знехтувати таким шансом покращити своє існування в державі. Саме демократія дає реальну можливість кожній людині брати участь в політичному житті і встановлювати свою справедливість.
Нині в світі найбільш поширеними є демократичний режим. Люди зрозуміли справжнє значення цього слова та вибороли свої права. Звичайно ж, в кожній країні є лідер, однак якщо демократія встановлена з його волі справжньою назвати її неможливо. Чому? Тому що це уже антидемократичний режим, адже в формуванні держави бере участь одна людина, її керівник. Тобто, порушуються основні засади демократії.
1. б
2. б
3. г
4. г
5. г
6. б
7. 1) То не хмара - біла пташка хмарою спустилась.
О - О.
2) Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня.
О, і О, і О.
4) Всяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок - можна було викосити косою в траві.
⊕, як-от: О, О, О, О -.
Пояснення:
У цьому реченні нема однорідних членів: 3) Під хатою цвітуть просвічені сонцем високі рожі. Щоб вони з'явилися, треба, щоби поширене означення стояло після непоширеного:
Під хатою цвітуть високі, просвічені сонцем рожі.
О, О.
8. 1) Народу були зав’язані очі, а він проте повертав обличчя туди, де рокотали грізні струни- Тараса Шевченка.
2) Зоре моя, вечірняя зійди над горою, поговорим тихесенько в неволі, з тобою.
3) Обнімає земля, небо голубе, о моя Вітчизно, я люблю тебе!
4) Чи справді так було, чи може хто збрехав, хто ворогів не мав, а все-таки катюзі як кажуть буде по заслузі.
9. 1) Димко, проте, жваво налягав на весла, і легенький човен хутко просувався по прозорій воді.
2) Чернишеві хотілося швидше побачити справжню війну, проте він досі її ніде не знаходив.
3) Було видно, як сонце сходило.
4) Голуб, видно, втихомирився й заснув.
Жирним виділив вставні слова.
10. Кімната, за його свідченням, була просторою та світлою.
ПРОСТЕ, РОЗПОВІДНЕ, НЕОКЛИЧНЕ, ДВОСКЛАДНЕ, ПОВНЕ, НЕПОШИРЕНЕ, УСКЛАДНЕНЕ ВСТАВНИМ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯМ (ВКАЗІВКА НА ДЖЕРЕЛО ІНФОРМАЦІЇ) ТА ОДНОРІДНИМИ ПРИСУДКАМИ
Кімната(ІМЕННИК), за(ПРИЙМЕННИК) його(ЗАЙМЕННИК) свідченням(ІМЕННИК), була(ДІЄСЛОВО) просторою(ПРИКМЕТНИК) та(СПОЛУЧНИК) світлою(ПРИКМЕТНИК).
Объяснение:
Вишивка є одним iз найулюбленiших i найпоширенiших видiв
рукодiлля. За старих часiв на Русi всi жiнки володiли цим мистецтвом.
Вишивка була пов'язана зi стародавнiми звичаями й обрядами
украïнського селянства. За до голки й рiзних ниток
украïнськi жiнки перетворювали просту тканину на витвiр мистецтва.
Дiвчинка восьмилiтнього вiку починала готувати собi придане i до п'ятнадцяти-
шiстнадцяти рокiв повинна була мати святковий i буденний одяг,
скатертини, рушники, яких мало б вистачити на декiлька рокiв. Готували
рушники, якими одаровували на весiллi рiдню жениха й почесних гостей.
Перед весiллям улаштовували виставку виробiв, а за ïхньою кiлькiстю
та якiстю визначали майстернiсть i працьовитiсть нареченоï.
Мистецтво вишивання має багатовiкову iсторiю. У давнi часи, коли
люди жили роз'єднано, кожен народ, а iнодi й невелике селище мали
своï особливостi у вишивцi й iнших видах народноï творчостi .
З поколiння в поколiння майстринi вiдпрацьовували й полiпшували узори й
кольорову гаму, створювали зразки вишивки з характерними нацiональними
рисами.
Сучасну вишивку можна використовувати для прикрашання дитячого й
жiночого одягу, а також побутових речей: завiс на вiкна, серветок,
наволочок, килимкiв i панно, рушникiв, фартухiв, сумок, сувенiрiв тощо.
Отже, вишивка це мистецтво прикрашати тканину. Протягом столiть
вишивальницi експериментували з вiдповiдними матерiалами, розвиваючи й
удосконалюючи своє мистецтво, черпаючи натхнення в навколишньому
свiтi, у мистецтвi, в орнаментах iнших часiв i культур. Вишивку
використовували для багатьох цiлей: щоб увiчнити пам'ять про подiï
приватного або суспiльного життя, для висловлення рiзних полiтичних або
духовних iдей, щоб продемонструвати статус, розповiсти яку-не-будь
iсторiю або прославити красу природи. Є в Украïнi символи, у
яких вишивка вiдiграє важливу роль. Наприклад, вишитий рушник в
Украïнi здавна неодмiнний
Атрибут традицiйних народних свят. Важливi подiï в життi народу
нiколи не обходилися без рушникiв. Вишитий рушник завжди був знаком
гостинностi, на ньому пiдносили дорогим гостям хлiб-сiль; на рушниках
приймали новонароджених, а також проводжали людину в останню путь. Пiд
час будiвництва нового дому рушниками пiднiмали сволок, а потiм дарували
ïх будiвельникам. Без рушникiв не обходилось i весiлля. Рушник, на
який ставали молодята, був запорукою вiрностi. Рушником зв'язували руки
нареченим, бажаючи ïм щасливоï й мiцноï сiм'ï.
Останнiм часом усе частiше можна побачити людей в украïнських
сорочках ïх одягають у днi релiгiйних i нацiональних свят, на
науковi конференцiï та громадськi зiбрання. Певне, сучаснi
украïнцi iнтуïтивно вiдчувають, що ïм бракує
таємних символiв, якi гармонiзують життя.
Змiнюються часи. Змiнюються поколiння, ïхнi уподобання та погляди.
Змiнюються одяг i прикраси. Але залишаються вiковiчнi традицiï, якi
єднають нас iз нашими пращурами. Серед них i традицiï,
пов'язанi з вишивкою. Цi традицiï є iсторiєю нашоï
краïни, iсторiєю окремоï родини, iсторiєю
кожноï людини. Тож збережiмо цей скарб, щоб передати його наступним
поколiнням.