В наш час все рідше можна зустріти по-справжньому ввічливу людину. А яка ж вона має бути, ввічлива людина сьогодення? На мою думку, мало знати і вживати слова ввічливості, такі, як дякую будь-ласка. Будь-хто може механічно сказати їх, але від того ввічливішим не стане. На мою думку, ввічлива людина це та, яка не лише дякує за послугу чи гарно просить про неї. Ввічлива людина це та, яка, навіть не знаючи іншої людини і нічого не отримавши від неї, побажає їй приємного дня, ввічливо попрощається. Навіть наодинці не вживатиме поганих слів. При нагоді завжди, не чекаючи прохання, до тим, хто цього потребує.
У міфології українського народу Доля - позитивне начало. У кожної людини своя Доля. "Своєї долі й конем не об'їдеш" - сказано в народному прислів'ї. У грецькій міфології долю людини вирішує невблаганний Фатуму, який не слухає навіть богів, у нас же Доля не така вже й невблаганна. Але, навідміну від римської Фортуни, вона не така безтурботна. Доля схожа на простих селянин, але вона вміла міняти обриси. Та попри все, в образі працьовитої дівчини Доля була красиво вдягнена, а лінивої - в якомусь драному лахмітті. Активна Доля робила майже всі справи за свого господаря,навіть запасала продукти на зиму. Її хазяїн ніколи не боявся хвороб, а тільки розкошував та Долю свою хвалив. Недолю можна було "здобути" за якісь великі гріхи. Тоді ця людина бідує все своє життя, але не варто так побиватись, усе ще можна змінити..Потрібно знайти свою Долю, з'ясувати, що їй недовподоби. Ліниву Долю достатньо відлупцювати, і вона візьметься за справи.
