Я дуже люблю літню пору. Це час канікул, і у мене багато вільного часу. Але я люблю літо не тільки за цю свободу. Літо - це чудовий час теплої погоди.
Влітку не потрібно тепло одягатися кожен раз перед тим, як виходити на вулицю. Досить взути сандалі - і вперед! Можна гуляти на свіжому повітрі цілий день і не боятися замерзнути і застудитися.
У теплу пору року взагалі відчуваєш себе вільно, тому що є багато можливостей провести вільний час. Можна лазити по деревах, грати в м'яч, кататися на роликах, на скейтборді, на велосипеді. І погода не зможе перешкодити, хіба що дощ піде. Але ж скоро земля все одно висохне!
Літо - це єдиний час року, коли можна засмагати і купатися. А я дуже люблю це робити. Тому я обожнюю літо!
Ще літо добре тим, що на вулиці пізно темніє. Можна багато часу проводити на вулиці, не те, що взимку. А літні вечори такі світлі і радісні! Багато народу гуляє на вулицях, навіть коли стемніло. Часто проводяться різні свята, концерти, ігри та гуляння під відкритим небом. Так що влітку не нудно. Але навіть і без цього, кожен літній день здається мені святом.
Влітку на деревах достигає багато смачних фруктів, і тому вони дешево коштують на ринку. Можна ними ласувати і ні в чому собі не відмовляти. Літо - щедра пора року. Природа влітку дарує людям свої плоди.
Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло оддзвеніти.
За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
за цю потребу слова, як молитви.