- Привіт, Олеже!
- І тобі, Іване! Як твої справи?
- Дуже добре! А твої як? Чи є якісь новини?
- Так, є новина! В нашому класі новий хлопець з’явився, звуть Рустам. Він приїхав з Грузії.
- Та це ж чарівна країна! А цей хлопець хороший? Розумний?
- Іване, ти й не уявляєш який веселий, розумний та доброзичливий цей Рустам. Але в нас завтра буде контрольна робота з української мови, а він не буде її писати.
- Чому?
- Так він мови ще як слід не вивчив!
- А в Грузії як розмовляють?
- Тю, Іване, ти смішний! Його рідна мова – грузинська! Проте він ходить на уроки з української мови, намагається вправи виконувати.
- Ну правильно, українську мову йому треба вивчати. Він же переїхав тепер до українців, а в нас рідна мова – українська...
- Згоден із тобою. Доречі, я вважаю, що українська мова справді надзвичайна!
- Олеже, чому це ти так думаєш?
- А ти чув колись, як співає соловейко?
- Чув, дуже гарно він співає.
- Ось і наша мова така ж гарна, як пісня солов'їна. Така ніжна та мелодійна.
- Дійсно, так і є. А може і грузинська мова гарна?
- Може й гарна, я не чув. Але я впевнений, що українська мова все-одно краща за всі.
- Чому це?
- Тому що вона рідна.
- Олеже, ти правий. Українська мова - це мова, яку ти чуєш з народження, якою говориш змалечку. Ось тому вона найгарніша!
- Залюбки підкажу. Вона на першому поверсі, у кінці коридору. Мені теж в той бік, тому можу тебе провести.
- О, дуже дякую! Просто я перший день у школі.
- Ти новенька?
- Так, буду навчатися у 8-А класі. Мене звуть Іра Якименко. А тебе?
- А мене Ігор Мостовий. Ти майже моя колежанка, я з 8-А! А де ти навчалася раніше?
- О, я вчилася у школі №3, але ми переїхали у нову квартиру. Оце і є столова?
- Так. Раджу тобі купувати булочки саме з повидлом. Вони тут дуже смачні!
- Дякую! Ще побачимося у класі!
- Звичайно, побачимось! До зустрічі!