Наприклад: 1. Подніпров'я мені колискою було. (Ле): іменною частиною складеного присудка виступає іменник колискою, а зв'язкою — дієслово було. 2. І ти осталася одна на березі. (Шевч.): іменною частиною є числівник одна, зв'язкою — дієслово осталася. 3. Чорні жилаві руки були наче з заліза. (Коцюб.): іменна частина — наче з заліза, зв'язка — були. Роль зв'язки найчастіше виконує дієслово бути, рідше в значенні зв'язки вживаються дієслова стати, становити, вважатися, здаватися, називатися, лишатися, являти, видаватися та ін. Зв'язка бути (також являти собою і становити) вказує лише на б і час, тоді як всі інші зв'язки, крім цього, вносять у присудок ще й певні смислові відтінки. Порівняймо: Обличчя героїв спокійні були. (Сос.) і Обличчя героїв спокійними стали. В другому реченні показано змінюваність предмета — обличчя.
Відповідь:1)В літературного жанру, пісенного заспіву, великого мітингу
2)Б буря, культура, галерея, мозаїка
3)А лікувальний аерозоль, чорна туш, довгий путь
4)Б великого конверта, морального кодекса, макета будівлі
5)Б Харковом
6)А брат,Євген, товариш, професор
7)В сосна – сосон
8)Г чекати на зустріч
9)В листя, мрійність, сіль, пташеня
10)В Іменники гілля, двері, окуляри вживаються тільки в множині
11)Б лікар, санітар, одержувач
12)Д розповідь, папороть, область
13)Б гуща, тисяча, їжа
14)Б до сусіда…, ходили по музея…, бігали по клумба…