5. Означальний займенник ужито в реченні A Люблю легенди нашої родини (Л. Костенко). Б Усе живе й цвіте в душі моїй (В. Сосюра). В я чекаю чогось, я притих (В. Сосюра). ГДо нічого не треба й солі (н. Тв.). Дя тебе не оспівав, мріє! (В. Сосюра).
Створені Довженком кінофільми здобули собі світову славу. За життя режисера про них багато сперечалися. Довелося митцеві вислухати чимало несправедливого та прикрого, що гіркою отрутою напувало Олександрові Петровичу серце. Нині можна вважати загальновизнаним, що Довженко — один з найбільших майстрів світового кіномистецтва. Вклад його в художню прозу, драматургію, публіцистику ввійшов у золоту скарбницю нашої культури. Для всієї діяльності автора «Землі», «Щорса», «Поеми про море», «Зачарованої Десни», «Повісті полум’яних літ» характерне те, що в кожній новій своїй речі ставив перед собою Довженко нові завдання і по- новому розв’язував їх, що кіномитець ніби не знав слова — зупинка (М. Рильський).
Пiсля шкiльних рокiв ми станемо на порозi самостiйного життя. Настане час визначити свої уподобання й обрати одну з дорiг, на якiй би можна було б якнайповнiше себе реалiзувати.Нелегко обирати фах. На сьогоднi налiчується близько чотирьох тисяч рiзноманiтних професiй. А треба обрати ту, яка приносила б людинi задоволення вiд працi i користь людям.Я б хотiла присвятити своє життя людям: хочу стати лiкарем. Тому, що найбiльше диво i найдорожчий скарб у свiтi - це життя людини. Оберiгати здоров'я i життя людей - найблагороднiша справа.Професiя лiкаря - одна з найдавнiших професiй на землi. Ще змалку пам'ятаю доброзичливих, лагiдних людей у бiлих халатах, що приходили менi на до коли я хворiла. Професiя лiкаря потребує пос-тiйного вдосконалення, великих знань, високої майстерностi; бо кожен час має свої "хвороби вiку". I, на жаль, цим хворобам немає кiнця.Колись лiкарi навiть мрiяти не могли про пересадження певних органiв, а сьогоднi - це реальнiсть. Але, на жаль, людство зараз має такi хвороби, як СНIД i невiдомi екологiчнi захворювання. I знову лiкарi борються за здоров'я i життя людей.Не останню роль у моєму виборi професiї вiдiграли лiтература та кiно. Лiкарi, медичнi сестри, санiтари перш за все турбувалися про життя iнших людей, виявляючи при цьому свою безстрашнiсть, мужнiсть, вмiння приймати правильнi професiйнi рiшення. Де ллється кров i гинуть люди, там першими на до приходять медики.Вiйни, екологiчнi та природнi катастрофи, аварiї несуть людям бiль, горе, смерть. Оперативна своєчасна до медикiв рятує життя людей, що потрапили в бiду.У роздумах про своє майбутнє я звертаюсь саме до таких особистос тей, що раз i назавжди присягнулися словами клятви Гiпократа i не зрадили її, прагнули кожен мiрою своїх можливостей служити найгуманнiшiй справi на землi. Я прагну стати лiкарем, бо хочу турбуватися про здоров'я людей, продовжувати їхнiй вiк, вчасно рятувати їм життя, надаючи їм професiйну медичну до
Відповідь:
Створені Довженком кінофільми здобули собі світову славу. За життя режисера про них багато сперечалися. Довелося митцеві вислухати чимало несправедливого та прикрого, що гіркою отрутою напувало Олександрові Петровичу серце. Нині можна вважати загальновизнаним, що Довженко — один з найбільших майстрів світового кіномистецтва. Вклад його в художню прозу, драматургію, публіцистику ввійшов у золоту скарбницю нашої культури. Для всієї діяльності автора «Землі», «Щорса», «Поеми про море», «Зачарованої Десни», «Повісті полум’яних літ» характерне те, що в кожній новій своїй речі ставив перед собою Довженко нові завдання і по- новому розв’язував їх, що кіномитець ніби не знав слова — зупинка (М. Рильський).
Пояснення: