1. И не девочка, а красные ленты имеет. 2. В лесу на горише красные платки висят. 3. На весне белым цветом, а весной - красным плодом. 4. Стоит дед над водой. С красной бородой, Только солнце прегреет. Борода покраснеет. Рассказ про калину: Калина - дикорастущий ветвистый кустарник из семейства жымолостых с буровато - серой корой, выстой до 3 м. молодые ветви и нижняя поверхность листьев волоситые, серые. листья супротивные, трех - пятилопасные, крупнозупчатые. Соцветие белые, щитковидные.
Одного разу у мене трапилась несподівана знахідка: я побачив мале цуценя, таке ніжне і розгублене, що сердце болісно стиснулось. Він самотньо сидів у порожньому парку, трохи змокший від нещодавного дощу. В нього були великі темнокоричневі очі, палкі і розуміючі. Я підійшов ближче і побачив червоний ремінець у нього на шиї з блискучою підвіскою. На ній було написано Плямко. І дійсно, шерсть у цуценяти була коротка і вся в коричневих плямах, ніби від фарби. Я взяв Плямка на руки і відніс додому. Він тремтів і тулив до мене мокрий носик, і ніби обіймав мене маленькими лапками. Прийшовши додому я вимив його і витер - він зігрівся і почав весело бігати по квартирі. Тепер Плямко мій кращий друг.
Постукала осінь у моє віконце Прийшла золотава осінь-художниця. Прикрашає світ різними барвами. Ніхто не заперечить, що в неї гарний смак. Бо тільки вона може так добре розфарбовувати листя дерев, кущів... Осінь - чарівниця! Тільки вона може так майстерно поєднувати у одному листку і червоний, і багряний, і золотий, і ще багато різних кольорів. Осінь - найгарніша пора року! Бо коли приходить осінь все навкруги в останнє перед довгим сном вдягає свої накращі сукні та костюми. Все навкруги в мить перефарбовується в веселку... і стоїть так до самої зими.
У червоному намисті
Видивляється у воду
На свою хорошу вроду. (Калина).
2.За хатою у садочку,
У зеленому віночку
Та в червоних намистах
Стала пава молода.
І збігаються всі діти,
Щоб на неї поглядіти:
За намисто кожен – смик,
Та й укине на язик.