Відповідь:
Речення з прямою мовою
1) "Васильку, го-ов! А йди сюди!"- гукнув з подвір'я батько.
2)"Чи всі ви живі та здорові?"- сказала Миша Пацюкові.
3)"Оце наша електростанція,- пояснював Іван Федорович.-Хіба не красуня?"
4)Горлов запитав ад'ютанта: "Огнєв є?"
5)Мати благала Миколу: "Сину, не чіпай ти осавули!"
Пояснення:
Пряму мову беремо в лапки. Якщо слова автора стоять на початку речення, то після них ставиться двокрапка, якщо після прямої мови, то тире. У третьому реченні пряма мова розривається словами автора.
Тема: зображення життєрадісного настрою, ніжного ліризму та оптимізму ліричної героїні
Головна думка: заклик бути життєлюбом та оптимістом («Пролітаю між людьми похмурими»)
Провідний мотив: радіти кожній миті та дивитися на труднощі оптимістично, щоб життя не було похмурим (прагнення переповнити кожну мить життя)
Рід літератури: лірика
Вид лірики: громадянська (патріотична)
Збірка: «О краю мій» (1999)
Жанр: вірш
Художні засоби
Епітети: безжурний вітрогон, людьми похмурими
Персоніфікація: «радість тулиться»
Метафора: «поле перед нами стелеться», «пролітаю між людьми», «козачка вдаряю»
Порівняння: «радість..., як безжурний вітрогон-хлопчина», «рветься, як метелиця, ніби поле перед нами стелиться, ніби зникли авта й мотоцикли»
Повтори (анафора, єдинопочаток): «Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли».
Риторичний оклик: «І сама я на ногах не встою … Бо хлопчина не дає спокою