Благородство - це дуже рідкісна якість людини, а якщо вже точніше рідкісні ті люди у яких є благородство. По суті, благородство переплітається з поняттям героїзму, шляхетності людини, яка допомагає іншим; тієї, яка не шкодує себе в ім'я блага; тієї, яка насамперед думає не про себе; тієї, яка знає, що та чи інша людина допустила помилку і не стане її труїти; тієї яка поважає інших і той хто не прагне нашкодити іншій людині, також тієї, кого не турбує її гординя та яка вміє любити; тієї хто не дивлячись на всю несправедливість даного світу все одно вірить у його виправлення і до кінця вірить у іншу людину; тієї яка іноді переживає біль іншого як свою.
І. Куїнджі (1842-1910) народився в Україні в м. Маріуполі в незаможній грецькій родині. Він рано осиротів і в одинадцять років пішов заробляти собі на хліб. Працював у хлібо-торговця, у підрядника, пізніше став ретушером. Прізвище Куїнджі означає «золотих справ майстер». Певний час Ку-інджі набував досвіду в майстерні Айвазовського. На початку 70-х років він жив у Петербурзі й навчався в Академії Мистецтв.Березовий гай ТвірПейзаж насичений динамікою повного життя. Коли дивишся на картину, виникає враження, ніби в літній час, у сонячний день, пробравшись через кущі, ми опинилися на широкій галявині. Перша половина дня, ранкова свіжість роси. Могутні, осяяні світлом стовбури беріз на залитій сонцем галявині, затемнений гай. У всьому контрасти: покритий тінню гай і світло-блакитне небо, темна вода струмочка і світла ряска біля його берегів. Приваблює свіжістю, прохолодою лісове джерело. Слідом за течією джерела погляд переноситься на залиту сонцем галявину, яка ховається в темно-зеленому лісі.Картина оспівує радість життя. Сонце — символ життя — несе живильну силу землі.
По суті, благородство переплітається з поняттям героїзму,
шляхетності людини, яка допомагає іншим; тієї, яка не шкодує себе в ім'я блага; тієї, яка насамперед думає не про себе; тієї, яка знає, що та чи інша людина допустила помилку і не стане її труїти; тієї яка поважає інших і той хто не прагне нашкодити іншій людині, також тієї, кого не турбує її гординя та яка вміє любити; тієї хто не дивлячись на всю несправедливість даного світу все одно вірить у його виправлення і до кінця вірить у іншу людину; тієї яка іноді переживає біль іншого як свою.