Прочитайте речення. Визначте, які стилістичні фіryри, побудовані на використанні синонімів, у них ужито. 1. Гей, сидить же кобзар на могилі, і люлечку потягае, і на бандурі грае-вигравае, і голосно-жалібно співае. 2. Полети ж, соколе ясний, брате мій рідний, в городи християнські та сядь-впади у мого отця, у матусі у дворі, жалібненько заквили та про мою незгодоньку і тяжку неволеньку отцеві-матусі розкажи (Нар. творчість). 3. Дай, серце, волю нетерплячим крилам, затріпочи, розвійся і полинь (М. Рильський). 4. Оці незаймані ліси красу новій землі нестимуть у вік найвищої краси, у вік без війн, без крові, сліз (П. Воронько). 5. Підеш тіею стежкою, глянеш кругом себе і скрізь бачиш зелене- зелене море верб, садків, соняшників.. От стелятьея роюзложисті, як скатерть, зелені левади Подекуди по жовто-зеленій скатерті роз- кидані темно-зелені кущі верболозу, то кругленькі, наче м'ячики, то гостроверхі, неначе топольки (I. Нечуй-Левицький). 6. У місті Лева я любов свою зустрів (Д. Павличко). 7. Хлопець зірок з неба не хапає, але й для нього не минула даремно ця наука (Б. Лепкий).
В той день у мене було багато вільного часу, і я вирішила піти в парк. Зелені листочки вже потроху ставали жовтими, червоними, коричнеими - осінь уже почала їх зафарбовувати. З кущів та дере падало листя. Я дуже люблю осінь, бо коли наступає осінь, все міняється, стає різнокольоровим, строкатим.
З дитячих майданчиків був чутен сміх, наді мною співали пташки, стрибали білки. Але майже всі скамійки були пусті, лиш на деяких сиділи закохані або діти зі своїми батьками. На одній з таких лавок сиділа літня жінка зовсім одна. З нею не було ні дітей, ні онуків. Я підійшла до неї, у нас зав`язалась бесіда. Вона розповіла мені про своє життя, я про своє.
-Коли я була маленька, я з батьками часто ходили у цей парк і милувались пейзажем. Ми годували птахів хлібом, а білок годували горіхами. Зараз вже вони не підїходять до людей так близько. Так, цей парк - чудове місце,-розповідла вона.
Після розмови з цією жінкою, я ще часто ходила до цього парку і розмовляла з нею, бо я відчувала всю її самотність.