І варіант Завдання: списати речення, підкреслити граматичну основу, визначити вид
односкладного речення.
1. Село. Хати. Так тихо-тихо.
2. По вікна стіни замело... Хмарно... Сумно...
3. Нудьга і сум... Не мучишся, не плачеш, а день за днем, нудьгуючи, живеш...
4. Нехай напувають коней у водах твоїх бездонних, кринице мого дитинстві
веселко моя стодзвонна!
5. Верба усохне, і спиляють грушу, зелене море зроблять із Дніпра.
6. Розкошами, красою віє над степом.
7. Куди не глянь, скрізь розвернулося, розпустилося, зацвіло пишним цвітоль
8. Учітеся, брати мої, думайте, читайте! І чужого научайтесь, й свого не
цурайтесь!
9. Чим вище злетиш, тим нижче впадеш!
10. Вітрам недовго ще коритись сумній природі восени...
11. Поділять тебе, земле, ой, поділять...
12. Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе!
13. Будь обережний у горах і у висловлюваннях.
14. Хліб-сіль іж, а правду ріж.
Борода не робить мудрим чоловіка.
В умілого і долото рибу ловить.
Вік живи - вік учись.
Вчення в щасті красить , а в нещасті тішить.
Вченому світ , а невченому тьма.
Гарно того вчити , хто хоче все знати.
Голова без розуму , як ліхтарня без свічки.
Голова не на те , щоб тільки кашкет носить.
Грамоти вчиться - завжди пригодиться.
Грамотний - видющий і на все тямущий.
Дарма , що малий , а й старого навчить.
Де старий спотикнеться , там нехай молодий добре напнеться.
Дивиться рідко , та густо бачить.
Догана мудрого більше стоїть , як похвала дурного.
За битого двох небитих дають , та й того не беруть.
За дурною головою рукам і ногам немає спокою.
За одного вченого дають десять невчених.
За одного грамотного сім неграмотних дають.
Знає , на чім світ стоїть.