Яке моє ставлення до людей похилого віку? По-перше, я відношусь до цих людей з повагою, щирістю та добротою . По-друге, ці люди завжди потребують до навіть невеликої наприклад, піднести пакет з продуктами, до перейти дорогу, а якщо людина похилого віку щей самотня то потрібно всією сім'єю або самому її проявити, навіть ту саму откритку , чи вітання на день народження чи якесь свято знайте цій людині завжди буде приємно. По-третє, потрібно цінувати їх і не ставити їх на нижній рівень а себе на вищий, навпаки потрібно були на рівні . Який я зроблю висновок? Такий що, люди похилого віку теж потребують до та увагу.
Іменники, що не відмінюються, називають незмінюваними.
Не відмінюються такі іменники:
- іншомовні з кінцевим голосним: журі, меню, кіно, радіо.
- жіночі прізвища на приголосний та на [о]: Тетяні Коваль, з Оленою Петренко.
-більшість складноскорочених слів: вступити до ВНЗ, збудувати ГЕС.
Незмінювані іменники не належать до жодної відміни: табу, бюро, таксі.
Не відмінюються:
- іншомовні слова, які мають кінцевий голосний: амплуа, боа, інтерв’ю, меню, рагу, Токіо, бюро, авто, таксі, кольрабі, парі, Чилі, Перу, аташе, комюніке, пенсне, Гейне, Дідро, Золя;
- жіночі прізвища на голосний –о: Марії Демченко, з Олею Боженко, але з Олегом Боженком;
- деякі абревіатури (США, АТС, ООН, але до вузу, загсу).