На мою думку, на уроці треба бути уважним. Ця риса дуже допомагає у навчанні.
По-перше, розповідь вчителя залишиться у пам'яті. По-друге, вдома легше буде виконати домашнє завдання. Нова тема уроку вже буде тільки повторенням. По-третє, незрозумілі питання можна ще на уроці уточнити у вчителя. По-четверте, уважність до краще засвоїти новий матеріал. Отримані знання впливають на вибір професії у майбутньому. По-п'яте, уважний учень не заважає своїм однокласникам на уроці. По-шосте, старання вчителя тоді не будуть марними.
Разом пишуться:
прислівники, утворені сполученням прийменника з іменником, займенником, прикметником, числівником, прислівником: потім, занадто, вночі, надвечір, безвісти, вдосвіта, потихеньку, вперше, вдвічі, натроє (але: по двоє, по троє);
складні прислівники, утворені з кількох основ: праворуч, стрімголов, босоніж, обіруч.
Окремо пишуться:
прислівникові сполучення, утворені від іменника з прийменником.
Найуживаніші з них такі:
без: без кінця, без черги, без упину, без жалю;
на: на добраніч, на жаль, на щастя, на сьогодні, на початку;
до: до побачення, до речі, до краю, до діла;
з: з радості, з жалю, з горя, з розгону;
в/у: в разі, в міру, уві сні, в далечінь;
прислівникові сполучення, де повторюються основи, між якими стоїть прийменник: день у день, рік у рік, час від часу, раз у раз, один по одному, сам на сам. Сполучення, утворені поєднанням слова в називному відмінку зі словом в орудному відмінку: кінець кінцем, один одним, сама самотою.