У далекому 988 році відбулася велика подія, яка мала неабиякий вплив на розвиток Київської Русі.
«Яку віру вибрати для свого народу?» - це питання не раз тривожило Володимира Великого. Посланці різних країн приїжджали, щоб запропонувати свою релігію. «Що за звістку принесли до князя?» - так, на мою думку, він з надією і нетерпінням звертався і до мусульман, і до католиків, і до православних. У напружених роздумах та переконаннях перебував правитель, зважував усі за і проти.
Зрештою, охрестив свою неосяжну державу, щоб пішли в небуття дикі язичеські поклоніння.
Картина «Запорожець» Антона Монастирського: опис зовнішності козака-запорожця
Коли я розглядаю репродукцію картини А. Монастирського «Запорожець», мене переповнюють піднесені, патріотичні почуття, наче я дивлюся в саме обличчя України. Сильний, мужній козак, якого зобразив автор, є уособленням справжнього борця за волю народу. З першого погляду зрозуміло, що цей хоробрий чоловік пережив багато боїв. Про це свідчать його похмурі очі, густі навислі брови, довгі вуса, смагляве, обвітрене обличчя зі зморшками та міцна постава.
Розумний погляд, спрямований перед собою, сповнений роздумами про долю рідної Батьківщини. Саме так виглядає справжній козак: оселедець на голові, орлиний ніс із горбиком, сильні руки, що тримають шаблю. Вбрання цього вольового чоловіка просторе й зручне: біла сорочка, темно-коричнева кирея, жупан, широкий пояс, штани-шаровари.
Картину «Запорожець» зображено насиченими фарбами. Переважним кольором є червоний, який є символом непокірності та боротьби. Така колірна гама підкреслює глибину й складність роздумів героя картини.
Вочевидь, козак-запорожець був безпосереднім учасником видатних подій з історії українського народу, захищаючи рідну землю від ляхів та басурманів. Ця людина бачила все: і біль поразки, і радість перемоги. Її неможливо злякати нічим, адже вона неодноразово дивилася в обличчя смерті. Напевно, за свій вік козак поховав багато загиблих у боях побратимів та й сам без вагань готовий віддати життя за краще майбутнє свого народу, його волю та добробут.