Постав , де потрібно знаки( якщо означення однорідні) 1. Український транспортний літак Ан-225 «Мрія» встановив сотню світових рекордів (Із журналу). 2. В густім зеленім березовім гаю над Дністром весело щебетали пташки (І. Франко). 3. Збирають світлі золоті меди веселокрилі та прозорі бджоли (М. Рильський). 4. І живуть у пам’яті народу його вірні дочки і сини, ті, що не вернулися з походів грізної великої війни (В. Симоненко). 5. Люблю я бистрину життя прозору поривну глибоку (Д. Павличко). 6. За шкільними партами схилились чорняві біляві русяві голівки (І. Цюпа). 7. В море впало кілька здорових важких крапель дощу (І. Нечуй-Левицький). 8. Високий чистий дзвін коси передвіщав мені радість і втіху - косовицю (О. Довженко). 9. Високо серед неба стояв ясний блискучий повний місяць (І. Нечуй-Левицький). 10. Ніч розкинула над селом своє темне всипане зорями шатро (І. Цюпа).
Тож чому би нам, українцям, не стати однією великою родиною, однією дружньою сім‘єю? Хіба для цього потрібно дуже багато? Треба хоча б трішки піклуватися один про одного, допомагати у скрутну хвилину: не відвертатися від немічних, дати надію хворим, простягнути руку знедоленим, не бути байдужим до оточуючих, уміти прощати і співчувати – тому що підтримка та взаємодо об‘єднують людей. Треба із гордістю розмовляти рідною мовою, ніколи не цуратися рідного слова – тому що саме мова єднає мільйони людей, допомагає краще зрозуміти один одного. А головне – віддано любити свою Батьківщину, любити такою, яка вона є; любити щиро, ніжно,як мати любить своє дитя. Активно приймати участь у житті свого народу, прагнути нових досягнень та впевнено долати труднощі. Лише тоді можна буде із гордістю сказати: «Я,українець, - частинка своєї великої та дружньої української сім ї!»