М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
юля2713
юля2713
14.12.2022 21:58 •  Українська мова

Завдання 13–14 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких ДВА ПРАВИЛЬНІ варіанти. Потрібно вибрати ДВА правильні варіанти відповіді. 13. До складнопідрядних речень з підрядними означальними належать речення.

А Упевнившись, що все впорядковано добре, кошовий зняв шапку й перехрестився на схід сонця (А. Кащенко).

Б Поворотним в історії Качанівки був момент, коли її власником став генерал-губернатор Петро Рум’янцев (В. Панченко).

В Здавалося б, що до кожного більш-менш цікавого куточка Криму давно протоптані шляхи (Г. Ґудзик).

Г Цими ходами захисники замку, коли їм загрожувала поразка, тікали з оточення в густі навколишні ліси (В. Зубач).

Д Наприкінці шістдесятих років ХХ століття Емма Андієвська повертається до Німеччини, де мешкає і тепер (З енц.).

14. До складнопідрядних з підрядними міри і ступеня НЕ належать речення.

А Вода була така чиста, що дно було видно.

Б Хлопці були такі раді, що про світ забули.

В Особливо тепер, як сонце добре землю нагріє, гадюка дуже злюча й небезпечна.

Г Згодом надлетів посильний козак, сповіщаючи всім, що татар розбито на порох.

Д Підлетить шуліка вгору настільки, щоб здобич на землі з очей не втратити (З тв. А. Чайковського).

· Завдання 15–16 передбачають установлення відповідності. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, потрібно дібрати відповідник, позначений БУКВОЮ. Кожна цифра може використовуватися ЛИШЕ один раз.

15. Установити відповідність між складнопідрядними реченнями з підрядними обставинними й типами їх.

Типи підрядних частин

1 Часу.

2 Умови.

3 Причини.

4 Допусту.

Складнопідрядні речення

А Олександр Аврамчук прекрасно писав, бо знав слово й любив його (Г. Кримчук).

Б Приїхав Павло, як жито квітувало.

В Коли дівчина глянула на мене, то аж тепло стало отого погляду (З тв. О. Аврамчука).

Г Лише інколи щось хрускало під черевиками, наче сухі гілочки ламалися (Г. Кримчук).

Д Хоч би де працювали ми потім, постійно підтримували дружні взаємини з нашим

Сашком (В. Шевченко).

15. Установити відповідність між складнопідрядними реченнями та схемами їх.

Схеми речень

1 (спол. ...) , [ ... ].

2 [... дієсл. ], (спол. ...).

3 [... ім. ], (сп. сл. ...).

4 [ ім., (сп. сл. ...), ... ].

Складнопідрядні речення

А Як вирушав батько в дорогу і прощався з Вітьком, дід з бабою помітили печаль у синових очах.

Б Острів здавався хлопцеві величезною білою крижиною, який ніяк не може зрушити з місця стрімка хвиля.

В У хатині, що біля мосту, давно відсвітив ранішнє світло вогник.

Г Я довго тинявся по берегу, поки нарешті знайшов у стіні верболозу стежечку до води.

Д Здавалося мені, що десь далеко за досвітком і білою каламуттю схилилися над широким плесом Десни старезні діди

👇
Открыть все ответы
Ответ:
matsunichivan
matsunichivan
14.12.2022
1) корень, суффикс, окончание: сегодня/шн/ий, класс/н/ый, подним/а/ют, полез/н/ый, кедр/ов/ый
2) префикс, корень, суффикс: на/езд/ник, под/вез/ти, до/низ/у, до/школь/ник, в/би/ть
3) префикс, корень, окончание: в/бег/у, вы/гляд/ит, по/друг/а, бес/стыж/ий, про/студ/а
4) префикс, корень, суффикс, суффикс: про/мен/я/ть, обо/зре/ва/тель, вз/раст/и/ть, за/дрож/а/л, по/беж/а/ть
5) корень, суффикс, суффикс, окончание: крас/ав/иц/а, сум/оч/к/а, медвеж/ат/ин/а, фигур/ист/к/а, праздн/ич/н/ый
6) корень, корень, окончание: (на) хлеб(о)завод/е, (с) пул(е)мёт/ом, (с) сам(о)кат/а, (в) пыл(е)сос/е, (на) пар(о)ход/е
4,4(81 оценок)
Ответ:
mgatron
mgatron
14.12.2022
Стояла рання весна. Дерева потроху прокидались від зимового сну, і простягали віти, як руки, до теплого весняного сонечка. Старий густий ліс край села, що зимою був таким мовчазним і суворим, ожив. Стали пробиватися крізь торішнє опале листя ніжні зелені паростки перших весняних квітів. Щиро, як діти, раділи і весело співали пташки. Ясне блакитне небо вабило свіжістю і чистотою.Неподалік старезного лісу вниз збігала невеличка річечка, яка влітку пересихала, і її можна було перейти убрід. Але вона ставала досить повноводною навесні, коли в неї стікали талі води; тоді жінки та дівчата, що зазвичай ходили туди прати полотно, остерігалися йти далі спільної кладки. Кругом, на схилах пагорбів, та збігаючи вниз до ярів, біліли чепурненькі хатки в оточенні садів і чорних розораних полів. 
На одній із хат, що стояла найближче до річки, було лелече гніздо. На тлі чистого неба різко вимальовувалась ніби купа абияк накиданого гілляччя на даху. Туди поки не оселилися її перелітні мешканці, бо весна ще не повністю вступила в силу. Це була маленька, ледь похилена хатинка під солом’яною стріхою, де-не-де поцяткованою зеленими острівцями моху. На призьбі, яку весняне сонце вже встигло просушити, сидів старий дід, спершись на кривувату палицю, й задоволено посміхався теплу.- Дідусю, а коли прилетять лелеки? – білоголове, босоноге спритне хлоп’я, тільки-но забігши по споришу на подвір’я, подивилося на старого з цікавістю в оченятах.- Коли потепліє більше, онучку. Тоді й прилетять.І обидва очікувально зиркнули на синє небо, яке мовби дихало весняною прохолодою.- Васильку, а йди-но обідати! – це мати, прочинивши двері хати, гукнула малого.– І дідуся клич!Старий та малий, з неохотою відірвавшись від своїх думок, пішли в хату.
ІІ.
Літнє сонце пряжило немилосердно. Пісня жайвірка губилася в небі, то наближаючись, то відступаючи. Жито пахло хлібом, і тихо погойдувалось в такт пісні, що лилася згори. Батько першим зупинився, витираючи рукавом піт.- Досить, сину, спочинемо трохи. Он яку гінку пройшли. Буде матері роботи.Чоловік поклав косу під деревом, сів, напився води, випростав втомлені ноги. Чорні очі його суворо дивилися з-під густих брів. Міцно стиснуті губи видавали в ньому тверду волю.- Василю, та кидай косити, годі вже! Йди-но перепочинь, сину.Парубок знехотя розігнувся. Хоч і відчував зараз якусь слабкість в натруджених руках, міг би працювати ще. Підійшовши в холодок, витер косу жмутком трави, поклав косу поруч з батьковою і ліг, підклавши руки під голову. Це був стрункий гарний хлопець, з ясними блакитними очима.Аж тут тінь упала на нього. Це матір, що дов‘язала останній сніп, теж прийшла спочити.- Ген ви куди забралися, козаки. Я за вами й не вженуся. Гляньте, скільки вже пройшли. Ось спочинемо та й додому поберемось.Мати заклопотано подивилася на небо.- Оно і сонечко вже до заходу котиться…Василь схопився, подав матері води. Вона вдячно глянула на сина. Який же він у неї хороший!Вечірнє сонце сідало за горою. Втрьох вони неквапом брели польовою дорогою, що стрічкою вилася між житом. У ньому перекликались перепілки, і де-не-де синіли волошки.

ІІІ.
…Німа, скорботна тиша стояла в хаті. Батько сидів біля столу, схиливши голову на руки. Мати застигла коло печі, і розширеними від жаху очима дивилась на сина. Василь, що сидів на лаві, був дуже засмучений. Тільки його мала сестричка, дівча років п'яти, нічого не розуміла й здивовано глипала на дорослих, готова ось-ось заплакати.- У рекрути… - вкотре вже, глухо вимовила мати. Видно було, що вона ледь стримується, щоб не вибухнути плачем. – Мого єдиного синочка, мою кровиночку, мою опору і підтримку, у рекрути?! Ні, не буде цього! Не буде! – і рясні сльози нарешті хлинули з її очей солоними хвилями. - - Значить, так треба, мати. Так треба. – низький голос батька нібито заспокоїв матір; вона підійшла до сина, сіла, сховавши голову йому на грудях, і лише тихенько хлипала.- То коли вирушаєш? – звернувся до сина батько.- Післязавтра.Батько важко зітхнув. Їх єдиний син, надія на старість, іде від них. Можливо, вони його вже не побачать…- Ну що ж, сину. Так треба.Василь відчував, що батько думає зовсім не так, і бачив, як їм важко відпускати його. Та він і сам не хотів іти, але що ж. Так треба. Сльози навернулися йому на очі, але він швидко їх приховав. Сестричка, побачивши, що мати плаче, зовсім розгубилася. Її сині оченята, глибокі, як дві кринички, потроху наповнювалися слізьми.
4,7(91 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ