Досить актуальним є питання "Чи може телебачення замінити книжку"? В наш час інформаційних технологій, дуже важко залишитися осторонь від будь-яких технічних приладів, фактично кожен з нас у руках тримає мобільний телефон чи смартфон. правильніше було б поставити питання: "Чи зможе Смартфон замінити і книгу, і телевізор?"
Думаю, що телефон вже частково замінив книгу, оскільки скачати електроний варіант книги набагато простіше, ніж знайти, замовити і купити її друковану версію. І, звичайно, це набагато легше, оскільки на одному планшеті чи телефоні, можуть вміщуватися десятки книг, а друкована - лише одна. проте, електронні носії мають два великі недоліки - закінчився заряд енеогії і поламався. все ж ніщо не може замінити відчуття, коли тримаєш у руках нову книгу, яка ще пахне свіжим друком.
Як на мене, то телебачення не може повністю змінити книгу. Чому? Тому що книга відкриває широкий простір для уяви, дозволяє нам закохуватись у героїв, їх думки та душевні переживання. Книги необхідні для розвитку людини. Коли ми читаємо книги ми поповнюємо словниковий запас. Проте й телебачення має великий вплив на нас, воно відкриває нам багато можливостей. З телебачення ми дізнаємося новини. Без телебачення ми вже не можемо уявити що відбувається в світі, тому повністю заперечувати що телебачення може замінити книги ми не можемо.
1. Закрався вечір, одшуміла праця.
2. На поле синєє вечірній пав туман, над річкою пливуть його мінливі тіні.
3. Дугою вудлище зігнулись ліщинове, дзвенить, немов струна, прозора волосінь, вода кругом іде.
4. Стрибають, циркають і квокчуть між кущами дрозди, шовкова рунь прослалась по ланах. Повітря — тихий мед, гаї — барвисті плями
5. Чекає ратая, паруючи, чорнозем,
Фіалки молоді старий ворушать лист,
Діброви тягнуться в обійми першим грозам, Чиряток-свистунків дзвінчастий ллється свист, Жагучі коні ржуть, і соком срібно-сльозим Берези капають...
6. Я пам'ятаю, йшла весна, Своїм походом смілим,
І по саду лилась вонаКвіток зеленим пилом... 7. Вона казала:" кожне слово Людську історію чудово,
Як чиста крапля, відбива".
8. —"Я пам'ятаю, в юності моїй,
Ми завжди проводжали рік старий Гучними пострілами із рушниці"— Казав Денис, що так воно годиться.
9. Білі мухи налетіли, Все подвір'я стало біле.
10. Нараз, майнуло щось попід стіною,
Почулись кроки, чийсь усатий вид заглянув у вікно...
11. Що ж, признаюсь, люблю я здавна Київ, Любов'ю теплою...
(З тв. М.Рильського).
12. Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою.