Напишить твiр оповiдання за поданим планом.уведiть до тексту елементи опису пташки , дiалог. план сергей побачив синичку з пораненим крилом. хлопець вагався чи брати пташку додому. бажання премогло. сергей пригрив пташину батьки похвалили сина
Настала весна. Нарешті, було чути перегукування пташок. Маленький Сергій, йдучи по вулиці, щось тихенько наспівував. Аж раптом почув тихенький писк з кущів. Заглянувши туди, побачив синичку, і тільки розгледівши її , побачив зламане крило. Ця жовто груда пташечка відразу приглянулась хлопчику. Вона була маленька, з тендітним чорним дзьобиком, синенькою голівкою і , надиво, гострими кігтиками. Взявши пташину до рук він відчув м"якенький пух на животику синички, а заглянувши до її чорних ,наче вуглики, оченят, не міг залишити пташку в біді. Сергійко обережно заховав синичку в куртку і побіг додому.Пролунав дзвінок в двері. На порозі стояв розхристаний сергій і якось дивно посміхався. - Що сталось? - спитала мама. - Мамо, поглянь, кого я знайшов! Їй потрібна до пригортаючи пташку сказав хлопчик. - Гаразд. Давай ми її відвеземо до ветеринара. ми ж не лікарі. Добре? - Добре! - на крик радощів прийшов тато. - Що сталось? - занепокоїно спитав батько - Татку, татку , дивись, я знайшов поранену пташечку і ми повеземо її до ветеринара! - Ну це добре, що ти вирішив до крихітці. Ти справжній чоловік! - посміхнувшись наостанок сказав тато. Через кілька тижнів Сергійко з батьками відпустили синичку на волю. Хлопчик пообіцяв їй, що буде допомагати усім тваринам, а вона прилітала до віконечка малого і її підгодовували. Так і зажили з дружбою синички.
(неозначена форма дієслова) Я повинен робити домашнє завдання. (особова форма) Учора я намалювала гарну картину, яка всім сподобалась. (дієприкметникова форма) Моїй подрузі дуже сподобалася виготовлена мною годівничка. (безособова форма) Усі справи зроблено:посуд помито, пиріг випечено, а домашнє виконано. (дієприслівникова форма) Читаючи роман, я захопилася героями твору.Обьяснение:Я-підмет, повинен робити-присудок, домашнє завдання - додаток. Учора-обставина, Я-підмет, намалювала-присудок, гарну - означення, картину-додаток, яка всім сподобалась - дієприкметниковий зворот, підкреслити як означення. Моїй подрузі - додаток, дуже сподобалася-присудок, виготовлена мною-означення, годівничка - підмет. Усі справи, посуд, пиріг, домашнє - додаток, зроблено, помито, випечено,виконано-присудок. Читаючи-присудок, роман - додаток, я-Підмет, захопилася - присудок, героями твору-додаток.
Лінощі- це головний ворог продуктивності.Щоб позбутися лінощів требя побороти свій розум та просто почати і робити. Треба переконати себе , що цю справу , або цю дію необхідно зробити , бо без неї далі нічого не вийде. Навіть , якщо дія дуже незначна , але ви знаєте , що її треба робити , то краще її зробити не жалкуючи часу. Також , лінь породжується через те , що ми не відпочиваємо , зокрема не висипаємось. Бездіяльність не може бути у житті. Навіть коли ми спимо та відпочиваємо , наш організм все одно працює.
Маленький Сергій, йдучи по вулиці, щось тихенько наспівував. Аж раптом почув тихенький писк з кущів. Заглянувши туди, побачив синичку, і тільки розгледівши її , побачив зламане крило. Ця жовто груда пташечка відразу приглянулась хлопчику. Вона була маленька, з тендітним чорним дзьобиком, синенькою голівкою і , надиво, гострими кігтиками. Взявши пташину до рук він відчув м"якенький пух на животику синички, а заглянувши до її чорних ,наче вуглики, оченят, не міг залишити пташку в біді.
Сергійко обережно заховав синичку в куртку і побіг додому.Пролунав дзвінок в двері. На порозі стояв розхристаний сергій і якось дивно посміхався.
- Що сталось? - спитала мама.
- Мамо, поглянь, кого я знайшов! Їй потрібна до пригортаючи пташку сказав хлопчик.
- Гаразд. Давай ми її відвеземо до ветеринара. ми ж не лікарі. Добре?
- Добре! - на крик радощів прийшов тато.
- Що сталось? - занепокоїно спитав батько
- Татку, татку , дивись, я знайшов поранену пташечку і ми повеземо її до ветеринара!
- Ну це добре, що ти вирішив до крихітці. Ти справжній чоловік! - посміхнувшись наостанок сказав тато.
Через кілька тижнів Сергійко з батьками відпустили синичку на волю. Хлопчик пообіцяв їй, що буде допомагати усім тваринам, а вона прилітала до віконечка малого і її підгодовували. Так і зажили з дружбою синички.