ответ:Містичний замок
Чарівне Закарпаття милує неповторними краєвидами, багатством кольорів та незабутніми панорамами всіх тих, хто приїжджає в гості та живе тут. Одним із найвидатніших місць області є справжній замок Паланок, який захоплює нас своїм силуетом при сході раннього сонечка.
Дивна назва цієї історичної пам'ятки походить від маленького містечка, оточеного полями та ровом з водою, що знаходиться біля підняжжя 68-метрової гори, на якій він і розташований. Говорять, що перша споруда, яка згодом перетворилася у сучасний замок, була збудована білими хорватами в X ст., які проживали тут. Першим володарем міцної фортеці став князь Федір Корятович, який перетворив її у свою резиденцію. Він же викопав величезний колодязь, з якого, за легендою, кожну ніч виє чорт. Навколо споруди ростуть зелені дерева. Вони, наче піднімають догори весь могутній замок, вершини якого доторкаються до блакитного неба.
Споруда має три захисні фортеці, під якими розташовані підвали. Замок оточений глибоким ровом, через який можна пройти по дерев'яному мосту. Передня частина непримітна, з трьома невеличкими вікнами та загадковим порталом, за яким ти опиняєшся в іншому вимірі простору та часу, адже містична атмосфера палацу не залишить байдужим нікого. Багато людей приходять побувати там, подивитись на Мукачеве з висоти.
Сучасний стан цієї історичної пам'ятки плачевний, хоча деякі частини відреставровані. Я надіюся, що знайдуться люди, які зможуть зберегти її і для інших поколінь, адже без минулого нема майбутнього.
Мукачівський замок - один з небагатьох, який поєднав у собі декілька стилів Середньовіччя. Я горджуся тим, що завдяки Паланку про наше Закарпаття говорять навіть за кордом. Тому цінуймо та зберігаймо його!
Объяснение:
Писала про побут українців.
Объяснение:
Про естетику українців можна говорити довго та захопливо, але я вирішила розповісти про одне та дещо цікаве.
Розглядаючи картини на яких було звичайне життя українців, я все частіше почала помічати, що саме більше на українських картинах було зображено українські хати і родини, які в них мешкають.
Розмірковуючи я дійшла до одної цікавої думки - естетика була у побуті української родини.
З самого раннього дитинства треба починати виховувати дитину, і тут, сім'я відіграє неабияку роль.
Родинне виховання формувались на грунті великої поваги до народу, його традицій, звичаїв, побуту. Це можна замітити, на прикладі біленької хатини, яка в сучасному світі все дедалі більше віддаляється від нас, вона як і людина, може бути пихата й засмучена, весела й сумна, вона вміє плакати і радіти. Все залежить від того, яка родина в ній мешкає і це передає естетику та красу українського народу.
Біла хатина завжди означала що вона гарна і чиста, адже а народі казали, що біла барва - це символ чистоти, морального здоров'я, душевної краси. В хаті стояла піч, яка була "центром життя і душа хатини". Вважалося - де тепло, там і добро, там злагода в сім'ї та забезпеченість родини.
Отже, балакати про вишиванку, вишиті рушники, мову та їжу можна балакати багато, але на мою думку біла хатина була самою головною естетикою українців.