І от я опинилася на площі, а навколо мене люди, вони питають: "Чому, чому нам важливо навчитися співати? Навіщо слухати музику?" Я почала: "Покоління минулого подарували цілий спектр безсмертних творів, виконаних у різних жанрах. Професійні музиканти з радістю виконують кращі з них, але багато з «творінь» сьогоднішнього дня справжній професіонал посоромиться грати. А ось класику істинний музикант грати буде завжди. На те вона і класика, щоб завжди жити серед людей. Про актуальність цих шедеврів можна говорити нескінченно, але краще послухати їх, вдумливо і благоговійно, відмовившись від слів і оцінок, повністю віддавшись чарівним звукам. Дозвольте сказати про мої улюбленв музичні твори. Моє серце назавжди підкорили «Пори року» Антоніо Вівальді , «Аве Марія » Йоганна Себастьяна Баха, вважаю, вони універсальні для всіх. Людвіг Ван Бетховен завойовує мене знову і знову дивовижною «Місячної сонатою». Люди невідомої планети! Не забувайте про красу високу духовність та могутність класичної музики. Любіть її! Завдяки їй розширюються горизонти душ. Композитори і виконавці, професіонали, класична музика -- частина їхнього серця. А ми слухачі та аматори. Але нехай музиканти знають, що їх творчість не залишиться без любові сучасників і, всією душею сподіваюся, нащадків! Зараз я не побоялася високих слів, але музика, повірте, коштує того."
Твір-роздум. Найважче - це творення себе Людина народжується чистою, як білий аркуш паперу. На ньому згодом життя напише багато чудового і огидного. Але все одно ми повинні заповнювати простір на папері нашої душі, не зважаючи навіть на значні помилки. Чи вдивлялись ви коли-небудь у рукописи видатних людей, справжніх майстрів? Коли так, ви обов'язково помітите безліч виправлень на шляху до створення шедевру. Так і в житті. Треба докласти неймовірних зусиль, щоб записи твоєї душі були варті поваги. З дитинства батьки, бабусі, дідусі, розповідаючи нам казки або оповідання з життя, навчають бути добрими і лагідними. Стаючи дорослими, ми мусимо вирішувати для себе, як вчинити і як розпізнати добро і зло. За цими орієнтирами можна творити себе. Кожна людина повинна триматися в певних межах, і не має значення, в яких саме. Головне те, щоб вони існували і щоб усе життя зазнавало їхнього впливу. Ми повинні аналізувати себе і робити висновки. Повинні змінювати те, що не узгоджується з особисто нашими принципами. Відомий російський письменник М. Булгаков писав, що "рукописи не горят", але горять душі та, як відомо, із попелу неможливо нічого відтворити. Тому треба пам'ятати, що найголовніше в житті - зберегти свою цільність. Ані кар'єра, ані робота, ані добре ставлення людей не повинні підпорядковувати людину собі. Людина має бути живою внутрішньо, має не загубити себе в будь-яких життєвих обставинах - ось у чому полягає визначальний життєвий принцип кожного
Жити- це розуміти свої помилки та виправляти їх.
Коли доживеш до наших років, зрозумієш те, чому ми тебе так оберігали.