Відповідь:
Незалежність-це можливість приймати самостійні рішення,які контролюються нашими власними бажаннями та інтересам і не вимагають вказівок чи наказів інших. Незалежність для держави — це політична самостійність, відсутність підлеглості, суверенітет.Будучи незалежним набагато легше самореалізуватися.Так само і для України у якої є дуже великий потенціал і не тільки у якійсь одній галузі:в унікальному поєднанні промислового потенціалу Сходу та Півдня, сільскогосподарського – у Центрі, потенціно сприятливих умов для розвитку туризму і тд..
Незалежність України- заслуга не лише певних політичних рухів,а й усього народу,багатьох його поколінь.За нею — Київська Русь, козацька держава, три роки національної революції та драматичної самооборони Української Народної Республіки, десять років національно-культурного будівництва часів «українізації», і всенародне протистояння гітлерівському нашестю, тяжка праця народу в післявоєнній відбудові та у створенні індустріальної потуги сучасної України і, нарешті, прийняття 24 серпня 1991 р. Верховною Радою УРСР історичного документу виняткового значення для долі українського народу – Акту проголошення незалежності України, за яким проголосила Україну незалежною, демократичною державою на підтвердження всеукраїнському референдуму 1 грудня 1991р.
Незалежність нашої держави стала реальністю. Україна має свій герб, прапор, гімн і державну мову. Проте, боротьба за національну культуру, за українську мову, а відтак і за державу – ще попереду.
Объяснение:
“Пісня пісень” — один із найпоетичніших в єврейській літературі. Твір написано прозою, але мова й образи уподібнюють його до прекрасної пісні. Це щира й відверта оповідь про таїну зародження першого кохання. Юний Шимек дивиться на світ крізь призму поетичних рядків біблійної “Пісні пісень”, що допомагають йому зрозуміти себе і свої почуття. До збірки також увійшли дитячі оповідання письменника, які вчать стійко переборювати найважчі випробування в житті та з оптимізмом дивитися у майбутнє.
У цю мить весь світ набуває в моїх очах зовсім іншого вигляду. Наш двір — замок. Наша хата — палац. Я — принц. Бузя — принцеса. Колоди, понакидані біля хати, — кедри й буки, що згадуються в “Пісні пісень”. Кішка, яка лежить коло дверей і гріється на сонці — одна з польових ланей, що згадуються в “Пісні пісень”. Горбок, що ген за синагогою, це гора Ліван, теж із “Пісні пісень”. Жінки й дівчата, які стоять на подвір’ях, миють посуд, готуються до пасхи, — дочки Єрусалима, про яких згадується в “Пісні пісень”. Все-все з “Пісні пісень”…