М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

1.Правильно вказано морфологічні ознаки прислівника в рядку А рід,число,відмінок В час іб
Б незмінність,час Г незмінність
2.У реченні прислівник найчастіше виступає
А означенням В присудком
Б обставиною Г підметом
3.Прислівники зі значенням ознаки предмета входять до складу всіх словосполучень рядка
А розмовляти пошепки,кричати голосно,співати гарно
Б спів уголос,стежка праворуч,розмова пошепки
В спів для душі,борщ по-київськи,поводитися гарно
Г пригрівало по-літньому,поводитися гуманно,побачення наспіх
4.Прислівники зі значенням ознаки дії входять до складу всіх словосполучень рядка
А читати швидко,тікати з переляку,ліс навесні
Б прийти засвітла,боротися споконвіку,надто швидко
В бігти підтюпцем,зробити так-сяк,збільшити вдвічі
Г поводитися по-доброму,піти в інше село,зростали вкупі
5.У реченні «Дмитро поспішав і,очевидно,не поснідав» прислівник виконує роль
А присудка В обставини
Б означення Г не є членом речення
6.У реченні «Борщ по-українськи—улюблена страва Михайла» прислівник виконує роль
А обставини В присудка
Б означення Г не є членом речення
7.Префіксально-суфіксальним утворені всі прислівники рядка
А віднині,внизу,подекуди,поряд
Б навпаки,втроє,уперед,навічно
В по-іншому,віддавна,влітку,щоночі
Г набагато,взимку,по-сусідськи,ось-ось

8.Злиттям основ утворені всі прислівники рядка
А напоказ,якнайкраще,позавчора,на півдорозі
Б обабіч,самохідь,босоніж,ліворуч
В мимохідь,передусім,щомісяця,спідлоба
Г знадвору,поодинці,підтюпцем,позаторік
9.Літеру И слід писати на місці пропусків у всіх прислівниках рядка
А по-ведмеж…,удвіч…,навтьок…
Б навскок…,настільк…,зарад…
В докуп…,навкруг…,наспод…
Г наодинц…,інкол…,анітрох…
10.Можна утворити ступені порівняння від усіх прислівників рядка
А гарно,корисно,весело,завзято
Б рішуче,багато,щойно,далеко
В глибоко,втроє,швидко,легко
Г дорого,голосно,одвіку,зручно
11.Випишіть із речення прислівник,виконайте повний морфологічний розбір,укажіть іб творення
У далечінь холодну без жалю за літом синьоока осінь їде навмання. (В Сосюра)

👇
Открыть все ответы
Ответ:
школа5553
школа5553
28.08.2022

ось і настала золота осінь. це початок шкільної пори.  діти йдуть до школи і починається перша навчальна чверть.  під ногами шарудять опале листя. вранці на землю лягає паморозь. жовте, червоне, руде листя заквітчуе дерева. на лісових галявинах червоніють кетяги горобини. берізки зсипають своє золоте листя на зелені ялинки.  вкрилися позолотою дуби та клени. осінь запалила ліхтарики на кущах калини.  а на пустищі поспіла журавлина і брусниця. зовсім скоро у вирій полетять журавлі і будуть прощатися з нами своїм сумним курликанням. осінь обдаровує нас безліччю дозрілих фруктів і овочів. як приємно насолоджуватися смаком соковитих яблук і груш, винограду і слив. вона щедра на подарунки!  

4,8(65 оценок)
Ответ:
dcveergh
dcveergh
28.08.2022

ефективність ділової комунікації залежить не тільки від уміння говорити, а й від уміння слухати співрозмовника або оратора. уміння слухати - запорука ефективної комунікації і необхідна умова правильного розуміння позиції партнера. у загальному плані слухання - це процес сприйняття, осмислення і розуміння ідей і думок партнера по комунікації. це вміння зосередиться на мовлення співрозмовника або оратора, здатність виділити з його повідомлення не тільки ідеї і думки, а й емоції мовціснують різні типи слухачів. одних змушують слухати зовнішні обставини, наприклад наказ начальника. інші вступають в цей процес з простої цікавості. але і в тому і в іншому випадку слухач не матиме глибокого ділового інтересу в процесі комунікації і, отже, не буде відчувати внутрішньої мотивації і відповідальності за ефективність слухання. у зв'язку зі сказаним всіх слухачів за відповідь реакцій можна розділити на наступні основні види.

• байдужий слухач не цікавиться тим, про що йде мова. весь його вигляд говорить про те, що йому байдуже, про що говорить співрозмовник: згаслий погляд, маска смутку або, навпаки, блаженне вираз обличчя, викликане власними роздумами і аж ніяк не з приводу змісту промови говорить.

• слухач-угодовець легко приймає ідеї говорить, але так само легко від них відмовляється, насправді лише вдає, що згоден з промовистою. насправді, так як його інтерес не зачеплено, він бажає швидше закінчити спілкування.

• конфліктний слухач демонструє конфліктну поведінку: може викрикувати з місця, ставити провокаційні запитання і т.д. конфліктне ставлення проявляється також у міміці і позі слухача.

• конструктивний слухач. основна його установка - зрозуміти чужу думку. він задає питання, але не з метою "втопити" говорить, а для того, щоб з'ясувати деталі, знайти точки дотику або розбіжності, що сприяє появі атмосфери довіри і взаєморозуміння.

в даному розділі, оскільки мова йде про вміння слухати, ми будемо говорити про конструктивну слухачі, тобто про мотивовану слухачі, внутрішньо зацікавленій результатами ділової комунікації. у зв'язку з цим відразу ж відзначимо, що важливою умовою ефективного слухання є особиста зацікавленість в отриманні інформації від співрозмовника або оратора.

у літературі розрізняють два основних види слухання: нерефлексивне (пасивне ) і рефлексивне (активне) [1] .

1. нерефлексивне слухання (вміння "правильно мовчати") характеризується мінімальним втручанням в мову співрозмовника при максимальної зосередженості на ній. таке слухання особливо корисно в тому випадку, коли співрозмовник стурбований чимось, відчуває нагальну потребу негайно висловитися, хоче обговорити наболілі питання. відповіді при нерефлексівному слуханні мають бути зведені до мінімуму, наприклад: "продовжуйте", "да-да", "я вас слухаю" і т.д.

2. рефлексивне слухання полягає в умінні так організувати свою поведінку, щоб почути іншу людину і зрозуміти його. рефлексивне слухання передбачає активний зворотний зв'язок слухача з партнером по спілкуванню і пов'язане з розумінням сенсу повідомлень. з'ясувати справжнє значення повідомлення різного роду відповіді і репліки з боку слухача. наприклад: "що ви маєте на увазі? ", "ймовірно, ви думаєте, що ", "як я вас зрозумів ", "чи можемо ми сказати, що " і т.д.

у діловій комунікації важливо використовувати як нерефлексівное, так і рефлексивне слухання.

4,7(95 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ