Людина - створіння Бога, найбільш розвинене серед інших. Людина здатна до деяких особливих дій, що не притаманні іншим створінням. Одним з цих самих дій, або навіть якостей є почуття.
Почуття до світу, почуття до життя, до людей, до тварин... Ми відчуваємо тепло, холод. Людина нагороджена Богом зором, смаком, дотиком, нюхом, слухом. Людина вміє більше, ніж інші. Вона особлива.
Особлива не лише за цими якостями, а й за іншими. Моральними.
Людина вміє любити. Вміє радіти і сумувати. Людина сповнена добра і зла. Бог вирішив, що саме людина має стати найемоційнішим створінням на планеті.
Нажаль, людина не вміє правильно користуватись даними їй Богом почуттями. Вона часто використовує їх не по назначенню.
По-перше, людина має бути якомога добрішою, ніколи не дивитись на інших.
По-друге, ми всі люди, і всі хочемо, щоб до нас ставились з повагою.
Та є щось важливе, що робить людину душевно багатою. Це любов.
Любов до краю, до людини, любов до всього. Коли людина відчуває цю любов, цей надзвичайний прилив крові, їй хочеться творити лиш добро. Заради когось, для чогось - це неважливо. Головне - потрібно вміти любити. І нічого більшого.
Привіт! Як справи?
- Доброго ранку! Нарешті зустрілися, сто років не бачилися! В мене все добре. Як ти?
- У мене теж все гаразд.
- Куди підемо?
- Можна у кіно, парк чи кафе. Тож обирай.
- Тоді я пропоную спочатку прогулятися до парку, а пізніше можна буде відвідати одне затишне кафе.
- Ну, то добре, ходімо вже. Розповідай, як твої успіхи у навчанні
- Усе добре, потроху просуваюся.
- Як не дивно, але в мене теж саме.
- Тож усе, як завжди.Ого вже 13 година мені потрібно йти!
-Куди?
-Ми з мамою йдемо у кіно.
-Я сподіваюся що ми ще зустрінемося.Бувай!
-Бувай!
означення
Объяснение:
"покинута" це дієприкметник, він відповідає на питання прикметника і в реченнях стоїть як означення; у реченнях його вжито зі словом "людьми" і це вже дієприкметниковий зворот, тому перед словом "покинута" ставимо кому