Відповідь:
ВУЛИЦЯ МОГО ДИТИНСТВА
У кожної людини є найдорожчі місця в житті. Для мене — це вулиця, на якій я виросла. Зараз живу далеко звідти, але завжди пам'ятаю про неї і повертаюся туди.
Це маленька затишна зелена вулиця носить назву «Соборна». Духмяні грона білих акацій, п'янкий аромат жовтих лип, пухнастий цвіт струнких тополь, чарівні листя кленів — такою запам'яталася моя вулиця.
Наш колишній триповерховий будинок стоїть у затишному місці. У маленькому зеленому дворі багато яскравих квітів.
Запам'ятався мені на нашій вулиці і старовинний білий будинок із колись розкішним, а тепер, на жаль, занедбаним садом. Де-не-де збереглися маленькі одноповерхові будиночки в квітучих деревах і густих кущах.
Нещодавно ми з мамою ходили нашою вулицею. Початок її веде від Дніпра, від нашої улюбленої набережної з красивим пам'ятником — гордим вітрильником. У кінці вулиця знов повертає до річки через відому алею Слави.
Яка краса на Соборній восени! Дерева стоять у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадає додолу. Йдеш по ньому, наче по прекрасному м'якому килимі. З Дніпра доноситься свіже повітря. Відчуваєш незвичайний спокій і повне злиття з природою. Такий мій рідний куточок у Херсоні — вулиця Соборна.
Відповідь:
Пояснення:
Іване, чи сподобався тобі фільм "Тіні забутих предків"?
- Так, Сергій, дуже сподобався. Проте він мені видався якимось моторошним.
- Чого?
- Тони фільму досить темні, а музика надає таємничості.
- Мабуть, ти прав.
- А тобі як?
- Я вражений гуцульським колоритом. Як вдало підібрані одяг акторів, музика, краєвиди. Мені здається, що режисер довгу трудився над цим шедевром.
- Звичайно, якщо враховувати можливості кінематографу у минулому.
- А яка історія! Це ж наші українські Ромео та Джульєтта.
- Як влучну ти зауважив Обов'язкову пораджу передивитися цей фільм батькам.
- І я. Дякую за розмову. Я маю йти.
- Бувай!
Сподіваюсь допоміг))